Ритуальні ями та інші знахідки — археолог розповів про відкриття в трипільській печері

Археолог Михайло Сохацький розповів про останні знахідки в печері Вертеба в с. Більче Золоте Борщівського району Тернопільської області, в якій було трипільське поселення.

Про результати археологічної експедиції, яка пройшла в липні 2018 року, виданню "20 хвилин" розповів її керівник Михайло Сохацький.

"Ми змогли виявити цікаві речі, на які раніше ніхто не звертав уваги. У печері люди вдосконалювали підземний лабіринт. Він сирий, темний, незручний. Також побачили там зігрівальні прилади, своєрідні пічки, які довго тримали тепло. Знайшли ритуальні ями, в які скидали виліплені з глини фігурки тварин, людей, посуд, знаряддя праці, амулети. Тобто, під час якогось обряду ці речі люди кидали у такі ями", -- сказав науковець.

 Фото: te.20minut.ua

За словами археолога, під дослідження виявили й традиційні знахідки: знаряддя праці з каменю, кременю.

"Чудово збереглися вироби  з кістки і рогу — мотики і кинжали, — зазначає пан Сохацький. — Знайшли й специфічні фігурки людей, виліплені з глини. Вони по-своєму цікаві. Це в основному жінки, чоловічих статуеток майже не знаходять. Як ми розуміємо, вони є символом родючості, матері. Є фігурки домашніх і диких тварин. Зрозуміло лише, що їх теж використовували у якомусь ритуалі".

 Фото: te.20minut.ua

Експедиція під керівництвом Михайла Сохацького працює у цій печері з 1995 року. Фінансує дослідження археолог за власний кошт і кошти друзів. За цей час знайшли знаряддя праці, колекція розписного посуду, прикраси, знаряддя з кременю, міді, каменю.

Крім того, в печері Вертеба вдалося знайти антропологічний матеріал (рештки людей), який дасть змогу встановити вік цих людей, їхнє здоров’я, їхнє харчування, хвороби та ін.

Як повідомлялося, Союз промисловців і підприємців Туркменистану профінансував розкопки  на місці давного міста Шехріслам.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.