Ритуальні ями та інші знахідки — археолог розповів про відкриття в трипільській печері

Археолог Михайло Сохацький розповів про останні знахідки в печері Вертеба в с. Більче Золоте Борщівського району Тернопільської області, в якій було трипільське поселення.

Про результати археологічної експедиції, яка пройшла в липні 2018 року, виданню "20 хвилин" розповів її керівник Михайло Сохацький.

"Ми змогли виявити цікаві речі, на які раніше ніхто не звертав уваги. У печері люди вдосконалювали підземний лабіринт. Він сирий, темний, незручний. Також побачили там зігрівальні прилади, своєрідні пічки, які довго тримали тепло. Знайшли ритуальні ями, в які скидали виліплені з глини фігурки тварин, людей, посуд, знаряддя праці, амулети. Тобто, під час якогось обряду ці речі люди кидали у такі ями", -- сказав науковець.

 Фото: te.20minut.ua

За словами археолога, під дослідження виявили й традиційні знахідки: знаряддя праці з каменю, кременю.

"Чудово збереглися вироби  з кістки і рогу — мотики і кинжали, — зазначає пан Сохацький. — Знайшли й специфічні фігурки людей, виліплені з глини. Вони по-своєму цікаві. Це в основному жінки, чоловічих статуеток майже не знаходять. Як ми розуміємо, вони є символом родючості, матері. Є фігурки домашніх і диких тварин. Зрозуміло лише, що їх теж використовували у якомусь ритуалі".

 Фото: te.20minut.ua

Експедиція під керівництвом Михайла Сохацького працює у цій печері з 1995 року. Фінансує дослідження археолог за власний кошт і кошти друзів. За цей час знайшли знаряддя праці, колекція розписного посуду, прикраси, знаряддя з кременю, міді, каменю.

Крім того, в печері Вертеба вдалося знайти антропологічний матеріал (рештки людей), який дасть змогу встановити вік цих людей, їхнє здоров’я, їхнє харчування, хвороби та ін.

Як повідомлялося, Союз промисловців і підприємців Туркменистану профінансував розкопки  на місці давного міста Шехріслам.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Генерал-хорунжий Юрко Тютюнник. «Народження моє припало на самісінький Великдень…»

На Великдень, 20 квітня 1891 року народився майбутній член Центральної Ради, український військовий діяч, повстанський отаман, командувач Другим зимовим походом генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігаються унікальні документи про його життя і діяльність, особисте листування, рукопис книги "Зимовий похід 1919–1920 рр.", а також світлини, які досі ще не публікувалися.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!