Спецпроект

Конкурс "Зберігаючи пам'ять про Голокост" визначив переможців

3 грудня пройшов фінальний етап Всеукраїнського конкурсу наукових і науково-дослідницьких проектів "Зберігаючи пам'ять про Голокост". Перемогу здобула робота "Топос Бабиного Яру у художній літературі: інтерпретація малодосліджених творів".

Учасники презентували власні роботи у стінах Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, повідомляє сайт Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр".

Усього на Конкурс було подано 33 заявки, а до фіналу пройшли 9 учасників з різних міст України. Серед робіт були наукові, науково-дослідницькі проекти з гуманітарних та суспільних наук: історії, філософії, права, психології, соціології, політології.

 Фото: babiyar.org

За підсумком оцінок Журі переможцями стали: 

1-ше місце – робота "Топос Бабиного Яру у художній літературі: інтерпретація малодосліджених творів" (автор - Вадим Єфремов, аспірант Житомирського державного університету імені Івана Франка).

2-гі місця – роботи "Особливості розвитку єврейської громади Миколаївського району Миколаївської області у першій половині ХХ століття" (автор – Віктор Дробний, студент Миколаївського національного університету імені В.О.Сухомлинського) і

"Жінки як об’єкт та суб’єкт гендерного аспекту на прикладі Голокосту в Україні та геноциду в Руанді" (Дана Довгаль, аспірантка Рівненського державного гуманітарного університету).

3-ті місця – "Проблеми визнання Праведниками народів світу (на прикладі митрополита А.Шептицького)" (Веніамін Миропольський, студент Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ); 

"Голокост в генеральній окрузі "Волинь-Поділля": економічний аспект катастрофи" (Вікторія Зиль, студентка Рівненського державного гуманітарного університету);

"Комеморація місць масового знищення євреїв міста Чернігів у роки нацистської окупації: поточний стан та перспективи" (Олександр Сморжевський, студент студент Академії Державної пенітенціарної служби України).

Фіналісти отримали грошові винагороди у розмірі 5 тисячі грн. за перше місце, 3 тисячі за друге і 2 тисячі за третє. Переможець конкурсу також має можливість пройти стажування у Меморіальному центрі Голокосту "Бабин Яр" (BYHMC) з метою реалізації свого проекту. 

Мета Конкурсу – пошук та підтримка талановитої молоді, залучення її до вирішення проблем вивчення, дослідження історії Голокосту на території України та інших країн Східної Європи, зокрема, розстрілів у Бабиному Яру у вересні 1941 року, та інших злочинів, скоєних тоталітарними режимами. 

До складу журi увiйшли:

Голова журі – Юрій Сафонов, заступник директора ДНУ "Інститут модернізації змісту освіти", доктор економічних наук, професор, Заслужений працівник освіти України;

Заступник Голови журі – Яна Барінова, виконавчий директор Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр";

Борис Глазунов, Генеральний директор Національного історико-меморіального заповідника "Бабин Яр";

Діана Попова, директор Департаменту культури Київської міської державної адміністрації;

Оксана Довгополова, доктор філософських наук, професор кафедри філософії та методології пізнання Одеського національного університету імені 
І.І. Мечникова;

Тарас Пшеничний, заступник декана історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка;

Владислав Гриневич, провідний науковий співробітник Інституту політичних та етнонаціональних досліджень Академії наук України.

Організатори Конкурсу: BYHMC за сприянням Міністерства освіти і науки України, Київської міської державної адміністрації та Національного історико-меморіального заповідника "Бабин Яр".

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.