У Чернігівській області вшанували меморіальною дошкою керівника місцевої ОУН

29 листопада в селі Гужівка Ічнянського району Чернігівської області встановили меморіальну дошку на честь керівника осередку ОУН, який діяв на території Борзнянського району Чернігівської області, Василя Теребуна.

Дошка на честь місцевого уродженця з’явилася завдяки зусиллям зусиллями ГО "Українська Ініціатива" за сприяння старости Гужівського старостинського округу Тетяни Коломієць та ічнянських активістів, повідомляє сторінка організації у "Фейсбуці".

Фото: FB Українська ініціатива 

Участь у заході взяли керівники ГО "Українська ініціатива" Юрій Косенко та Ольга Тимчишин та місцеві активісти, а також голова Ічнянської районної ради Григорій Герасименко, представник Українського інституту національної пам'яті в Чернігівській області Сергій Бутко, професор Тернопільського національного економічного університету Микола Лазарович та представники громадськості.

 Фото: FB Українська ініціатива 

Відтак в Ічнянській центральній районній бібліотеці ім. С. Васильченка для присутніх провели презентацію, присвячену життю та діяльності Василя Теребуна та діяльності ОУН-УПА на Чернігівщині.

Нагадаємо, у вересні 2017 року ГО "Українська Ініціатива" встановила меморіальну дошку учаснику підпілля ОУН і УПА Костю Гіммельрайху, який народився в с. Івангород Ічнянського району.

Василь Теребун (справа) та учасник осередку ОУН с. Кінашівка Борзнянського району Чернігівської області Григорій Прядка

ДОВІДКА:

Василь Теребун (1929 - ?) - з 1947 року організатор і керівник молодіжного середку ОУН(б) (8 осіб) у с. Кінашівка Борзнянського району Чернігівської області, який мав зв'язок із підпіллям на Станіславщині (Івано-Франківщині). Займався пропагандистською діяльністю в районі. Зокрема, в ніч із 6 на 7 листопада 1947 року Теребун у м. Борзні розпосюдив біля 30 листівок "За що бореться УПА". У 1950 році заарештований і 13 червня засуджений у Чернігові на 25 років виправно-трудових таборів. Помер в ув'язненні.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.