У Чернігівській області вшанували меморіальною дошкою керівника місцевої ОУН

29 листопада в селі Гужівка Ічнянського району Чернігівської області встановили меморіальну дошку на честь керівника осередку ОУН, який діяв на території Борзнянського району Чернігівської області, Василя Теребуна.

Дошка на честь місцевого уродженця з’явилася завдяки зусиллям зусиллями ГО "Українська Ініціатива" за сприяння старости Гужівського старостинського округу Тетяни Коломієць та ічнянських активістів, повідомляє сторінка організації у "Фейсбуці".

Фото: FB Українська ініціатива 

Участь у заході взяли керівники ГО "Українська ініціатива" Юрій Косенко та Ольга Тимчишин та місцеві активісти, а також голова Ічнянської районної ради Григорій Герасименко, представник Українського інституту національної пам'яті в Чернігівській області Сергій Бутко, професор Тернопільського національного економічного університету Микола Лазарович та представники громадськості.

 Фото: FB Українська ініціатива 

Відтак в Ічнянській центральній районній бібліотеці ім. С. Васильченка для присутніх провели презентацію, присвячену життю та діяльності Василя Теребуна та діяльності ОУН-УПА на Чернігівщині.

Нагадаємо, у вересні 2017 року ГО "Українська Ініціатива" встановила меморіальну дошку учаснику підпілля ОУН і УПА Костю Гіммельрайху, який народився в с. Івангород Ічнянського району.

Василь Теребун (справа) та учасник осередку ОУН с. Кінашівка Борзнянського району Чернігівської області Григорій Прядка

ДОВІДКА:

Василь Теребун (1929 - ?) - з 1947 року організатор і керівник молодіжного середку ОУН(б) (8 осіб) у с. Кінашівка Борзнянського району Чернігівської області, який мав зв'язок із підпіллям на Станіславщині (Івано-Франківщині). Займався пропагандистською діяльністю в районі. Зокрема, в ніч із 6 на 7 листопада 1947 року Теребун у м. Борзні розпосюдив біля 30 листівок "За що бореться УПА". У 1950 році заарештований і 13 червня засуджений у Чернігові на 25 років виправно-трудових таборів. Помер в ув'язненні.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Генерал-хорунжий Юрко Тютюнник. «Народження моє припало на самісінький Великдень…»

На Великдень, 20 квітня 1891 року народився майбутній член Центральної Ради, український військовий діяч, повстанський отаман, командувач Другим зимовим походом генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігаються унікальні документи про його життя і діяльність, особисте листування, рукопис книги "Зимовий похід 1919–1920 рр.", а також світлини, які досі ще не публікувалися.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!