Спецпроект

У Кропивницькому презентували книгу про репресованих за спротив Голодомору

До 85-х роковин Голодомору-геноциду в Кіровоградському обласному краєзнавчому музеї презентували книгу "Ті, хто не хотів помирати мовчки…".

Під час презентації також відкрили документально-публіцистичну виставку "Україна 1932-1933. Геноцид голодом", повідомляє Національний музей "Меморіал Голодомору" з посилання на прес-службу Кіровоградської ОДА.

 Фото: прес-служба Кіровоградської ОДА

Про роботу над книгою розповіла її авторка - відома журналістка та краєзнавець Світлана Орел. За її словами, книга написана на основі архівних матеріалів репресованих у 1932-1933 роки.

"Із близько тисячі справ до книги увійшли найбільш показові", - розповіла письменниця. "Багато років все замовчувалася, а потім відкрилися документи, спогади з приголомшливими фактами. І всі ці роки здебільше робився акцент на жертвах, стражданнях, на жалю і сльозах, на трагічних страшних речах, а ось ці моменти масового спротиву, захисту, самозбереження, злості вони якось ігнорувалися".

 Фото: прес-служба Кіровоградської ОДА

Світлана Орел подякувала науковцю обласного архіву, досліднику та автору праць про Голодомор Івану Петренку, який допомагав їй у написанні книги.

Книга вийшла в рамках обласної програми розвитку книговидання та книгорозповсюдження тиражем майже 500 примірників і розійдеться по всіх бібліотеках області.

Як повідомлялося, в Братиславі, Словаччина, показали документальний фільм "Голод нації" про Голодомор 1932—1933 років.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.