Ізраїль: знайдений під Вифлеємом перстень належав Понтію Пилату

50 років тому під час розкопок неподалік Вифлеєма знайшли зроблений з бронзи перстень. Дослідження показують, що він належав Понтію Пилату.

Польське видання Rzeczpospolita з посиланням на ізраїльський щоденник "Гаарец" повідомляє, що 50 років тому під час археологічних розкопкок фортеці Іродіон неподалік Вифлеєма знайшли перстень, зроблений з бронзи.

Напис на ньому вдалося прочитати задяки застосуванню спеціальної камери. Літери утворюють слово грецькою мовою "Пилат", яке оточує рисунок у вигляді келиха вина.

Фото: "Гаарец" 

Професор Данні Шварц із Єврейського університету в Єрусалимі розповів, що ім’я "Пилат" –надзвичайно рідкісне в Ізраїлі. "Я не знаю жодного іншого Пилата з цього регіону. Факт володіння перснем свідчить, що його власник був людиною високопоставленою і заможною", – сказав науковець.

Такого виду персні вживалися в давнину для запечатування урядових листів і документів. Їх використовували в повсякденній роботі безпосередньо володарі чи урядовці, які працювали від їх імені.

Понтій Пилат був римським префектом Юдеї (26 до – 36 р. н. е.), що в той час була частиною римської провінції Сирії. Згідно з Новим заповітом, Пилат, боячись за посаду члена римського магістрату, віддав Ісуса Христа синедріону, який засудив його до розіп’яття.

Інші новини за темою "АРХЕОЛОГІЯ"

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.