Спецпроект

Помер останній відомий учасник повстання у Варшавському гетто

В Єрусалимі 23 грудня пішов з життя останній відомий учасник повстання у Варшавському гетто. Симха Ротайзер-Ротем, в роки Другої світової діяв під псевдонімом Казик.

Про це повідомляє Warspot із посиланням на інформаційне агентство Deutsche Welle.

 Симха Ротайзер-Ротем в останні роки життя

 
Фото: dw.com

Симха Ротайзер-Ротем помер у віці 94 років. У квітні 1943 року він брав участь у повстанні у Варшавському гетто разом з іншими членами Єврейської бойової організації.

Повстання тривало майже місяць, потім було придушене, і почалася депортація євреїв до таборів смерті. Частині підпільників, в тому числі і Ротему, вдалося вибратися з гетто по каналізаційних тунелях.

У 1944 році Ротем брав участь у Варшавському повстанні, а після війни переїхав до Єрусалиму. Там він працював в промисловості і торгівлі, видав кілька книг про Варшавське гетто, а також був членом комісії музею Яд Вашем, збираючи дані про Праведників народів світу.

Похорони героя єврейського опору відбулися 24 грудня. У Ротема залишилися сестра, два сина і п'ять онуків.

Читайте також:

Аркадій Вайспапір: Останній із Собібора

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.