Держкіно виділило понад 2 млн грн на документальний фільм про Норильське повстання

Державне агентство України з питань кіно виділило понад 2 мільйони гривень на фінансування документального фільму «У-777. Перемога над смертю» про повстання політв'язнів у Норильську.

Про це повідомляє Громадське.

 Жінки-політв'язні на роботі в копальнях

"У-777. Перемога над смертю" — документальний кінопроект, що став переможцем Десятого конкурсного відбору Держкіно. Головний героєм фільму стане колишній політв'язень, виходець із Західної України Євгеній Грицяк, який був керівником повстання в Норильських таборах у 1953 році.

"Якщо спробувати прямо переказати події тих днів, то вийде історія про героя, який без страху і сумнівів жертвує собою в ім'я інших. Але це не так. Повстання здійснюють не люди без страху і сумнівів, а люди, які дуже бояться втратити власну гідність.

Це фільм про низку сумнівів, страхів, компромісів, зрад, спілок і чвар, про нескінченний відчай і величезну надію однієї людину, одного народу, однієї країни", – зазначила авторка сценарію Олена Моренцова-Шулик.

Режисер стрічки — Ігор Висневський, Продюсером став Сергій Баранов.

Реліз фільму в Україні заплановано на осінь 2019 року.

Довідка. Повстання політичних в’язнів Норильського концтабору тривало 61 день — з 26 травня по 4 серпня 1953 року. Воно було найпершим і наймасовішим повстанням в історії ГУЛАГу після смерті Сталіна. Ключову роль у Норильському повстанні відіграли українці, зокрема колишні бійці УПА.

Читайте також:

Держкіно прозвітувало про готовність фільму "Крути 1918"

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.