Держкіно виділило понад 2 млн грн на документальний фільм про Норильське повстання

Державне агентство України з питань кіно виділило понад 2 мільйони гривень на фінансування документального фільму «У-777. Перемога над смертю» про повстання політв'язнів у Норильську.

Про це повідомляє Громадське.

 Жінки-політв'язні на роботі в копальнях

"У-777. Перемога над смертю" — документальний кінопроект, що став переможцем Десятого конкурсного відбору Держкіно. Головний героєм фільму стане колишній політв'язень, виходець із Західної України Євгеній Грицяк, який був керівником повстання в Норильських таборах у 1953 році.

"Якщо спробувати прямо переказати події тих днів, то вийде історія про героя, який без страху і сумнівів жертвує собою в ім'я інших. Але це не так. Повстання здійснюють не люди без страху і сумнівів, а люди, які дуже бояться втратити власну гідність.

Це фільм про низку сумнівів, страхів, компромісів, зрад, спілок і чвар, про нескінченний відчай і величезну надію однієї людину, одного народу, однієї країни", – зазначила авторка сценарію Олена Моренцова-Шулик.

Режисер стрічки — Ігор Висневський, Продюсером став Сергій Баранов.

Реліз фільму в Україні заплановано на осінь 2019 року.

Довідка. Повстання політичних в’язнів Норильського концтабору тривало 61 день — з 26 травня по 4 серпня 1953 року. Воно було найпершим і наймасовішим повстанням в історії ГУЛАГу після смерті Сталіна. Ключову роль у Норильському повстанні відіграли українці, зокрема колишні бійці УПА.

Читайте також:

Держкіно прозвітувало про готовність фільму "Крути 1918"

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.