АНОНС: Презентація книги «Вогонь і кров» Ернста Юнґера

У Києві відбудеться презентація українського перекладу творів Ернста Юнґера «Вогонь і кров» за участі дослідниці спадку письменника – Олени Семеняки.

Про це повідомляє літературний клуб "Пломінь".

 

Вперше перекладена українською мовою збірка "Вогонь і кров" присвячена фронтовим переживанням німецького письменника, філософа, ідеолога консервативної революції Ернста Юнґера під час його участі у Першій світовій війні.

Натхненні та захопливі тексти звично для автора ведуться у формі щоденника, що, разом із листуванням з ріднею автора, є логічним продовженням осмислення Юнґером феномену війни, побратимства та нового світового порядку з часу написання першого роману "В сталевих грозах".

Під час презентації говоритимуть про ранній період творчості Ернста Юнґера, осмислення нового типу війни після Першої світової, а також те, чому читати Юнґера 100 років після написання творів досі актуально та важливо.

Час: 26 грудня, середа, 19.00

Місце: приміщення літературного клубу "Пломінь", провулок Шевченка 5 (ст. м. Майдан незалежності), Козацький Дім – 3 поверх

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.