Архів Штазі: понад 42 тисячі запитів на перегляд за 2018 рік

Інтерес німців до архівів Штазі не знижується від часів падіння Берлінського муру. Загалом архіваріуси отримали вже понад 3 мільйони запитів на доступ до документів.

Про це йдеться у матеріалі "OBOZREVATEL" із посиланням на "Deutsche Welle".

 Центральний архів Штазі в Берліні

Працівники архіву міністерства державної безпеки НДР – Штазі – майже через 30 років після падіння Берлінського муру, отримують десятки тисяч запитів на перегляд документів колишнього відомства. Цьогоріч, станом на кінець листопада, архіваріуси отримали 42 700 заяв, повідомив у неділю, 23 грудня, представник архіву Роланд Ян (Roland Jahn).

Минулого року кількість запитів від громадян сягнула 49 тисяч. Як повідомили в архіві, у грудні кількість запитів зазвичай незначна, тому загальна кількість вже зафіксованих прохань про перегляд документів Штазі у 2018 році не має сильно зрости.

Хоча кількість запитів на перегляд архівних документів колишнього міністерства держбезпеки НДР щорік знижується, інтерес до архіву Штазі значно вищий за прогнозований у 1990-х роках. Так, за весь час існування архіву, громадяни подали 3,2 мільйона запитів на доступ до документів.

Нагадуємо, що латвійський Сейм на початку жовтня ухвалив дозвіл на оприлюднення архівних документів радянського Комітету держбезпеки (КГБ). Першою опублікували картотеку агентури. Для цього співробітники Центру документування наслідків тоталітаризму відсканували 10 612 карток і відсортували їх за алфавітом.

Читайте також:

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.