Село на Львівщині відмовилося від меморіальної дошки на честь стрільців УГА

У Грядівській сільській раді Жовківського району Львівської області не захотіли встановлювати меморіальну таблицю для вшанування пам’яті воїнів Української Галицької Армії.

Про це повідомляє "Форпост" із посиланням на газету "Прикордоння".

Такі меморіальні таблиці були встановлені на початку листопада на території 20 сільських рад з метою вшанувати пам’ять борців, які боролись за волю і належність України з нагоди 100-річчя проголошення Західноукраїнської Народної Республіки.

 Такий вигляд мають меморіальні дошки стрільцям УГА
Однак, незважаючи на те, що меморіальна таблиця була виготовлена, у Гряді не захотіли її встановлювати.

"Ми порушили це питання перед депутатами. Ті сказали дослухатись до людей. Представники церковного комітету заявили, що її [таблиці, – ІП] нам непотрібно", – пояснив голова Грядівської сільської ради Михайло Василина. – "У ті роки у нашому селі загинуло кілька воїнів, але тут вони не були похованими. Крім того, у нас є одна символічна могила, але поховання там немає".

За словами сільського голови, у розпорядженні громади та сільської ради немає інформації про те, чи є на її території поховання вояків УГА, січових стрільців чи інших борців за волю України того періоду. Тому встановлювати меморіальну таблицю у Гряді не будуть.

"Громада свою думку сказала. Я проти неї не піду. Крім того, не маємо де її [таблицю, – ІП] вчепити", – додав Василина.

Як повідомлялося, одну із київських будівель прикрасив мурал, присвячений учасникам бою військ Української Народної Республіки проти більшовиків на станції Крути в 1918 році.

Настільну стратегічну гру "Галичина 1918—1919", яку створили до 100-річчя утворення ЗУНР,  можна замовити.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Генерал-хорунжий Юрко Тютюнник. «Народження моє припало на самісінький Великдень…»

На Великдень, 20 квітня 1891 року народився майбутній член Центральної Ради, український військовий діяч, повстанський отаман, командувач Другим зимовим походом генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігаються унікальні документи про його життя і діяльність, особисте листування, рукопис книги "Зимовий похід 1919–1920 рр.", а також світлини, які досі ще не публікувалися.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!