АНОНС: У Музеї Івана Гончара відкриється перша в Україні виставка "борисівських" ікон

21 грудня в Музеї Івана Гончара відкриється виставка "Борисівська ікона. Українська ікона слободи Борисівка кін. ХІХ – поч. ХХ ст.".

Про це "Історичній правді" повідомлили в Музеї Івана Гончара.

Автором ідеї та куратором виставки є ієродиякон Януарій (внук фундатора музею – Івана Гончара). Саме він придбав і передав до Музею Івана Гончара 250 ікон. Музейні працівники очистили ікони від бруду і пилу, і відтепер є змога побачити на виставці їхню неповторну красу.

 

У пошуках зразків "борисівських" ікон ієродиякон Януарій за чотири роки обстежив 100 сіл. Він мандрував містами і селами Чернігівщини, Київщини, Одещини, Черкащини.

Слобода Борисівка (нині територія РФ, Бєлгородська область) – в минулому український іконописний центр, що був розташований на історичних землях Слобожанщини.

Борисівський іконописний промисел був унікальним явищем не лише щодо випуску масової продукції (307 тис. ікон на рік), а й в оригінальності техніки іконопису, декору, іконографічному потрактуванні. Борисівська ікона пізнавана і неповторна.

 

У наші дні російські дослідники презентують борисівську іконописну традицію як явище російської культури, проте це не відповідає дійсності, адже етнічний склад слободи і первісна територіальна приналежність (Охтирський полк, потім Харківське намісництво) дозволяє впевнено віднести борисівську ікону до художнього явища української культури.

На презентації виставки прозвучать псалми та колядки у виконанні фольклорних гуртів.

21 грудня, п'ятниця, 18.00

Місце: Музеї Івана Гончара (вул. Лаврська, 19).

Вхід на відкриття виставки вільний.

Виставка діятиме до 25 лютого 2019 року.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Генерал-хорунжий Юрко Тютюнник. «Народження моє припало на самісінький Великдень…»

На Великдень, 20 квітня 1891 року народився майбутній член Центральної Ради, український військовий діяч, повстанський отаман, командувач Другим зимовим походом генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігаються унікальні документи про його життя і діяльність, особисте листування, рукопис книги "Зимовий похід 1919–1920 рр.", а також світлини, які досі ще не публікувалися.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!