АНОНС: У Музеї Івана Гончара відкриється перша в Україні виставка "борисівських" ікон

21 грудня в Музеї Івана Гончара відкриється виставка "Борисівська ікона. Українська ікона слободи Борисівка кін. ХІХ – поч. ХХ ст.".

Про це "Історичній правді" повідомлили в Музеї Івана Гончара.

Автором ідеї та куратором виставки є ієродиякон Януарій (внук фундатора музею – Івана Гончара). Саме він придбав і передав до Музею Івана Гончара 250 ікон. Музейні працівники очистили ікони від бруду і пилу, і відтепер є змога побачити на виставці їхню неповторну красу.

 

У пошуках зразків "борисівських" ікон ієродиякон Януарій за чотири роки обстежив 100 сіл. Він мандрував містами і селами Чернігівщини, Київщини, Одещини, Черкащини.

Слобода Борисівка (нині територія РФ, Бєлгородська область) – в минулому український іконописний центр, що був розташований на історичних землях Слобожанщини.

Борисівський іконописний промисел був унікальним явищем не лише щодо випуску масової продукції (307 тис. ікон на рік), а й в оригінальності техніки іконопису, декору, іконографічному потрактуванні. Борисівська ікона пізнавана і неповторна.

 

У наші дні російські дослідники презентують борисівську іконописну традицію як явище російської культури, проте це не відповідає дійсності, адже етнічний склад слободи і первісна територіальна приналежність (Охтирський полк, потім Харківське намісництво) дозволяє впевнено віднести борисівську ікону до художнього явища української культури.

На презентації виставки прозвучать псалми та колядки у виконанні фольклорних гуртів.

21 грудня, п'ятниця, 18.00

Місце: Музеї Івана Гончара (вул. Лаврська, 19).

Вхід на відкриття виставки вільний.

Виставка діятиме до 25 лютого 2019 року.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.