У Латвії розповіли, які документи республіканського КГБ опублікують онлайн

До кінця 2018 року в Латвії в загальний доступ опублікують картотеки штатної агентури КГБ, позаштатних оперативників і статистичного обліку агентури КГБ на 1991 рік.

Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на видання Skaties.lv.

"Настає історичний момент, коли будуть щодня публікуватися дані з "чекістських мішків", що зберігалися протягом багатьох років. Це станеться одразу після набрання чинності відповідних урядових постанов. Зацікавлені сторони зможуть отримати доступ до імен колишніх агентів КГБ, розміщених в інтернеті", — йдеться в повідомленні.

Документи будуть опубліковані в оригінальному вигляді, більшість із них російською мовою і написані від руки.

Насамперед буде оприлюднена картотека агентури КГБ в алфавітному порядку — 10 612 карток. До неї входять імена і активних на той момент (серпень 1991-го) агентів, і виключених. Також 1-й відділ КГБ (розвідка) вносив у цей архів загальні дані про осіб, які планували виїхати з СРСР за кордон та імена потенційних кандидатів для вербування в разі війни або непередбаченої ситуації.

Є також картотека статистичного обліку агентури КГБ (4141 картка). У ній все ті самі імена, що і в алфавітній картотеці, але згруповані за належністю до структурних одиниць Комітету держбезпеки. Цей архів за радянських часів використовували для підготовки звітності.

Буде оприлюднено й картотеку "позаштатних оперативних працівників КГБ" — осіб, які на громадських засадах надавали чекістам "допомогу в контррозвідувальній діяльності на транспортних, промислових об'єктах, а також окремих закладах Міноборони". У цьому архіві знаходиться 75 карток. Позаштатним оперативникам не давали позивних, а створювали абревіатуру з перших букв імені, прізвища та по батькові.

Дослідників і зацікавлених осіб просять пам'ятати, що в файловій системі, яка готується до публікації, також є люди, які потрапили туди проти їхньої волі.

Зацікавленим сторонам необхідно зареєструватися для доступу до документів на сайті архіву. Документи КГБ будуть доступні на веб-сайті в розділі "Поточні" або "Віртуальні виставки та цифрові ресурси".

Точна дата опублікування поки що невідома, але вже домовлено, що публікація відбудеться на наступний день після того, як правила Кабінету міністрів Латвії, що обумовлюють її процедуру, набудуть чинності.

"Чекістські мішки" — картотека і архіви КГБ Латвійської РСР, захоплені в серпні 1991 року і наступні місяці під час розвалу СРСР. Вважається, що це найповніша база даних управління КГБ республіканського рівня, яку вдалося захопити, не дозволивши її вивезти до Москви, в головний офіс КГБ.

Нагадаємо, 3 грудня 2018 року Бюро захисту Сатверсме (спецслужба Латвії) передало  "чекістські мішки" в державний архів Латвії для опрацювання й публікації.

4 жовтня 2018 року Сейм Латвії в остаточному читанні ухвалив законопроект про публікацію документів КГБ в Інтернеті до 31 грудня 2018 року. 

Раніше Бюро захисту Сатверсме виступило із застереженням, що публікація картотеки КГБ в Інтернеті може створити різні ризики і знизити рівень довіри суспільства до органів безпеки. 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.