Монумент Слави у Львові знесуть до Нового Року

У Львові розпочалися роботи зі знесення 30-метрової аварійної стели, що є частиною Монументу слави на вул. Стрийській. Демонтаж стели коштуватиме міському бюджету 295,8 тис. грн.

Роботи, які розпочалися 17 грудня, виконує будівельна компанія "Альтера", з якою Галицька районна адміністрація підписала угоду ще 11 грудня. Згідно з цією угодою, роботи з демонтажу мають бути виконані до 31 грудня 2018 року, повідомляє ZAXID.net.

Демонтувати одразу усю стелу Монументу слави не вдасться через її складну конструкцію, тому її руйнуватимуть поступово. Окремі елементи стели після демонтажу пропонують передати до львівського музею "Територія терору".

 Монументу слави біля Стрийського парку у Львові. Фото: Назарій Пархомик

Згідно з даними бізнес-платформи YouControl, бенефіціарним власником БК "Альтера" є мешканець міста Горлівка Донецької області Владислав Дутка. Це підприємство було створене у січні 2018 року, його статутний капітал становить 1000 грн.

Нагадаємо, Львівська мерія ухвалила рішення про демонтаж аварійного 30-метрового пілону Монументу слави на вул. Стрийській у лютому 2018 року. До того, 15 лютого, представники правих організацій розбили плити та напис "Переможцям над нацизмом" на Монументі Слави. Замість відбитого напису, активісти фарбою написали "пам’ятник окупантам".

В Українському інституті національної пам’яті повідомили, що "Монумент Слави є пам’ятником, присвяченим опору та вигнанню нацистських окупантів з України, а тому, відповідно до закону, не є символікою комуністичного тоталітарного режиму та не підлягає обов’язковому демонтажу".

У квітні Монумент слави обгородили парканом, на облаштування якого з бюджету міста виділили 400 тис. грн.

Меморіал "Монумент бойової слави Радянських Збройних Сил" відкрили в 1970 році. Ансамбль меморіалу, окрім 30-метрової стели, складається з бетонної композиції з фігурами воїнів та алегоричних фігур радянського воїна і "Батьківщини-матері".

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.