Нацбанк випустить банкноту часів УНР. ФОТО

З 17 грудня Національний банк випустить сувенірну банкноту, яка відтворює дизайн української банкноти номінальною вартістю 100 гривень, введеної в обіг 17 жовтня 1918 року.

Про це повідомляє прес-служба НБУ.

 Фото: НБУ

Сувенірна банкнота створена з нагоди 100-річчя подій Української революції 1917-1921 років та введення в обіг перших українських паперових грошей.

НБУ нагадує, що навесні 1918 року український уряд ухвалив рішення змінити назву вітчизняних грошей з "рублів" на "гривні", бажаючи підкреслити спадкоємність традицій держави з часів Київської Русі.

Таким чином, за доби Центральної Ради в Україні почала діяти національна грошова система, хоча її формування відбувалося в складних умовах.

Сувенірна банкнота "Сто гривень" виготовлена на папері з водяним знаком (зображення тризуба). Її розміри: 80×170 мм. Тираж сувенірної банкноти – 100 тис. штук (в тому числі 50 тис. штук в сувенірній упаковці).

Фото: НБУ

 

Основне зображення лицьового боку сувенірної банкноти – банкнота 1918 року номіналом 100 гривень (лицьовий бік), ліворуч від якої написи: НЕ Є ПЛАТІЖНИМ ЗАСОБОМ (вертикальний напис), УКРАЇНА (угорі), До подій Української революції 1917 – 1921 (унизу); тризуб – історичний символ, який розташований на банкноті 1918 року, та рік друкування банкноти – 2018.

Ліворуч від основного зображення (унизу) – оптично-змінне зображення 100 РОКІВ, колір якого під час зміни кута нахилу банкноти змінюється від золотистого до зеленого.

Біля правого краю сувенірної банкноти розміщено частину наскрізного елемента 1918 сіро-синього кольору та латентне зображення 100, приховане в коричнево-фіолетовому квадраті.

Придбати сувенірну банкноту "Сто гривень", яка не є платіжним засобом, можна в пунктах продажу: відділу касових операцій та реалізації нумізматичної продукції, відділів грошового обігу Департаменту грошового обігу Національного банку в регіонах, банків-дистриб’юторів.

Читайте також:

Гроші революції. Хто, коли і як надрукував перші гроші республіки

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.