На Вінничині пограбували два кургани. ФОТО

У Бершадському районі Вінницької області "чорні археологи" пограбували два кругани на території круганного могильника.

Злочин виявили 7 грудня археологи, які приїхали на територію могильника, повідомила вінницькому сайту "Вежа" співробітниця Вінницького обласного краєзнавчого музею Ольга Грабовська.

 Фото: Вежа

"На одному з них [курганів ІП] викопано кілька шурфів розміром 1х2 м, і глибиною трохи більше метра. Інший курган копався із використанням техніки, на ньому вирито 7-метрову траншею і розкоп 2х4 м, глибиною близько 4,5 м. В розкопах, відвалах та навколо курганів залишків кістяків чи археологічних знахідок, виявлено не було (тільки порожні пластикові пляшки і недопалки залишені мародерами). Чи було щось знайдено не відомо. Можливо, скоро це вдасться дізнатися спостерігаючи за інтернет-аукціонами", —зазначає Ольга Грабовська.

 Фото: Вежа
 Фото: Вежа

Археологи заявили про намір подавати заяву в поліцію за фактом вчинення кримінального правопорушення відповідно статті 298 Кримінального кодексу України.

Згаданий курганний могильник розташовується за два кілометри на південь від с. Бирлівка Бершадського району Віннницької області. Його відкрили в 1959 році. На сьогодні там збереглися чотири кургани.

Два з них у кінці вересня 2018 року обстежували археологи Вінницького краєзнавчого музею на чолі з завідувачем сектора охорони культурної спадщини Михайлом Потупчиком. Через те, що курганний могильник розташовується на кукурудзяному полі, обміри та фотофіксацію відклали на пізніший час.

Як повідомлялося, археологи виявили скелет дитини з черепом пташки в роті.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.