АНОНС: Лекція "Стара Київська митрополія" у НМІУ

Нещодавно Константинопольський патріархат визнав нечинним перехід у 1686 році однієї зі своїх митрополій – Київської – до складу РПЦ. Це рішення відкрило шлях до створення автокефальної Православної церкви в Україні. Нині є нагода дізнатися більше про Київську митрополію домосковської доби.

Що відомо про стару Київську (Руську) митрополію, спадкоємницею якої стане сучасна українська церква? Яку територію займала ця митрополія протягом семи століть: від її створення наприкінці X століття до її поглинання Москвою у 1686 році? Як змінювався її адміністративно-територіальний устрій? Які інші церковні адміністративно-територіальні одиниці існували в цей час на теренах сучасної України? Чого варта "канонічна територія"? Як ці питання можна відобразити на карті?

 

Запрошуємо послухати лекцію та побачити карти-реконструкції церковного устрою українських земель в давні часи. Лектор і укладач карт – Дмитро Вортман, картограф, науковий редактор "Енциклопедії історії України".

15 грудня, субота, 14.00

Місце: Національний музей історії України (вул. Володимирська, 2, 1 поверх).

Організатор: проект "LIKБЕЗ. Уроки історії".

Вхід за музейним квитком вартістю 10 грн.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.