Археологи виявили скелет дитини з черепом пташки в роті

У печері Тюнель Велькі на Краківсько-Ченстоховській височині в Польщі знайшли дивне поховання маленької дитини.

Дитина померла кілька сотень років тому, хоча іншим людським кісткам в печері було більше 4500 років, повідомляє Газета.ЮЕЙ із посиланням на Новое время.

 Фото: Małgorzata Kot/University of Warsaw

У роті дитини знайшли череп маленького птаха, зяблика. Інший череп зяблика знайшли поряд з його щокою.

Археолог Малгожата Кот з Інституту археології Варшавського університету приступила до здійснення проекту з аналізу цих артефактів, коли натрапила на останки.

Радіовуглецеве датування показало, що дитина була похована в кінці XVIII століття або на початку XIX століття і померла у віці близько 10 років. Попереднє дослідження кісток дозволяє припустити, що дитина страждала від недоїдання. Досі невідомо, чому її поховали з черепами птахів.

"Ця практика не відома серед етнографів, яких ми опитали. Залишається загадкою, чому дитину поховали в печері таким чином, а не на кладовищі в сусідньому селі", – сказала дослідниця Малгожата Кот.

Нагадуємо, що археологи під Каїром знайшли вісім саркофагів із муміями.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.