Археологи виявили скелет дитини з черепом пташки в роті

У печері Тюнель Велькі на Краківсько-Ченстоховській височині в Польщі знайшли дивне поховання маленької дитини.

Дитина померла кілька сотень років тому, хоча іншим людським кісткам в печері було більше 4500 років, повідомляє Газета.ЮЕЙ із посиланням на Новое время.

 Фото: Małgorzata Kot/University of Warsaw

У роті дитини знайшли череп маленького птаха, зяблика. Інший череп зяблика знайшли поряд з його щокою.

Археолог Малгожата Кот з Інституту археології Варшавського університету приступила до здійснення проекту з аналізу цих артефактів, коли натрапила на останки.

Радіовуглецеве датування показало, що дитина була похована в кінці XVIII століття або на початку XIX століття і померла у віці близько 10 років. Попереднє дослідження кісток дозволяє припустити, що дитина страждала від недоїдання. Досі невідомо, чому її поховали з черепами птахів.

"Ця практика не відома серед етнографів, яких ми опитали. Залишається загадкою, чому дитину поховали в печері таким чином, а не на кладовищі в сусідньому селі", – сказала дослідниця Малгожата Кот.

Нагадуємо, що археологи під Каїром знайшли вісім саркофагів із муміями.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.