АНОНС: Лекція «Державотворення Гетьмана Павла Скоропадського»

Гетьмана Павла Скоропадського вважають одним з найнеоднозначних діячів доби Української революції 1917-1921 років. Можливо тому у час незалежної України, від 90-х років замовчувався, та й досі не достатньо висвітлений період існування Української держави Скоропадського.

Про це повідомляє "Пам’ять Нації".

 

Під час лекції ви не лише почуєте про діяльність Гетьмана, а й проаналізуєте історичні події того періоду, як своєрідний спадок, що залишив нам Павло Скоропадський.

Зможете відрефлексувати з приводу того, які помилки він зробив, які були успіхи та досягнення і, взагалі, яким був його життєвий шлях. Головна мета лекції – знайти золоту середину в оцінці постаті Гетьмана Павла Скоропадського.

Лекцію прочитає Дмитро Шурхало – журналіст, автор книг "Українська якбитологія", "Міфи Другої світової війни" та "Скоропадський, Маннергейм, Врангель: кавалеристи-державники", ведучий передачі "Історична Свобода" на Радіо Свобода.

Захід відбудеться в рамках лекторію проекту "Пам'ять нації"

Час: 15 грудня, субота, 16:00

Місце: Козацький дім (2 поверх), провулок Тараса Шевченка, 5, м. Київ.

Вхід вільний/реєстрація

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.