Невідомі потрощили надгробки на могилах українців у Польщі. ФОТО

На кладовищі у селі Фредрополь в Підкарпатському воєводстві Польщі знищено два надгробні пам’ятники на могилах українців.

Газета Об'єднання українців у Польщі "Наше слово" припускає, що знищення відбулося до Дня всіх Святих, коли жителі Польщі відвідують могили своїх близьких.

"Коли 1 листопада на кладовище у Фредрополі приїхали українці з Перемишля, щоб запалити лампадки на могилах, побачили, що деякі пам’ятники знищені", – говорить Марія Туцька, голова перемиського відділу ОУП.

 Фото: перемиський відділ Об’єднання українців у Польщі

Невідомі знищили могилу о. Івана Гнатищака. Священик до Другої світової війни був парохом греко-католицької парафії в селі Корманичі (3 км на південний схід від Фредрополя). Зловмисники перевернули елемент пам’ятника з прізвищем священика. На другій могилі, у якій похоронена Клавдія Гумецька, зірвано частину надгробка.

  Фото: перемиський відділ Об’єднання українців у Польщі

Село Фредрополь розташовується в Перемиському повіті. У 1921 році воно нараховувало 52 хати та 302 мешканці, з них 269 українців та 23 поляків. У 1947 році під час акції "Вісла" 395 мешканців села були депортовані на західні землі Польщі.

Сьогодні матеріальними слідами, які підтверджують українське минуле села, є могили на цвинтарі з українськими прізвищами та дерев’яна греко-католицька церква, побудована в 1860 році (на сьогодні це римо-католицька святиня).

ОУП заявило про намір подати заяву до прокуратури в цій справі.

Нагадаємо, що від 2014 року на території південно-східної Польщі відбулися акти вандалізму та руйнувань кільканадцяти українських пам’ятників, зокрема у Вербиці, на горі Монастир біля Верхрати, у Верхраті, Радружі, Пикуличах, Молодичі, Грушовичах.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Генерал-хорунжий Юрко Тютюнник. «Народження моє припало на самісінький Великдень…»

На Великдень, 20 квітня 1891 року народився майбутній член Центральної Ради, український військовий діяч, повстанський отаман, командувач Другим зимовим походом генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігаються унікальні документи про його життя і діяльність, особисте листування, рукопис книги "Зимовий похід 1919–1920 рр.", а також світлини, які досі ще не публікувалися.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!