Спецпроект

АНОНС: У Києві представлять "Енциклопедію Голодомору"

12 листопада в Національному музеї "Меморіал Голодомору" презентують "Енциклопедію Голодомору". Понад тисяча статей цієї монументальної праці розкривають основні події і явища, узагальнюють історіографічні та меморіальні практики.

"Енциклопедія Голодомору" стала верхівкою багаторічної дослідницької роботи її автора – відомого дослідника, доктора історичних наук, професора Василя Івановича Марочка. 

 

"Її завдання – інформувати прийдешні покоління про Голодомор в Україні, не переконувати опонентів, а правдиво подавати історичні факти, нагадувати про вічні цінності християнського милосердя. Однотомне видання "Енциклопедії Голодомору" не вичерпує тему людського горя, завданого українському народу, змісту і трагедійності самого історичного явища", – говорять у "Меморіалі Голодомору". 

Робота над формуванням переліку гасел та написання статей тривала впродовж семи років (2012–2018). 

Учасники презентації: 

- Олеся Стасюк, генеральний директор Національного музею "Меморіал жертв Голодомору" 
- Євген Нищук, Міністр культури України 
- Іван Васюник, співголова Громадського комітету із вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду 1932 – 1933 років в Україні
- Василь Марочко, доктор історичних наук, професор, автор "Енциклопедії Голодомору"

12 листопада, понеділок, 13.00

Місце: Національний музей "Меморіал жертв Голодомору"(м. Київ, вул. Лаврська, 3).

Організатор: Національний музей "Меморіал жертв Голодомору".

Вхід вільний.

Для акредитації та довідок: (044)254-45-12, memoholod@ukr.net, memoholodpress@gmail.com. 

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.