Спецпроект

У День пам’яті жертв комунізму Трамп першими згадав українців

"Сьогодні ми згадуємо всіх, кого комуністичні репресивні режими позбавили великих благ життя, свободи та пошуку щастя", — ідеться в посланні президента США Дональда Трампа з нагоди Національного дня пам’яті жертв комунізму 7 листопада.

Текст звернення опублікував офіційний сайт Білого дому.

Американський президент нагадав, що з часів більшовицької революції 1917 року наслідками тиранічної комуністичної ідеології були страждання, репресії та смерть.

За його словами, підпорядкування комуністами вроджених прав індивіда гаданому добробуту всіх вилилося в позбавлення свободи віросповідань, приватної власності, свободи слова і, дуже часто, — життя.

"Ці жахи включають цілеспрямовано заморених голодом українців, репресованих під час Великого терору росіян, убитих на "полях смерті" камбоджійців та мешканців Берліна, по яких стріляли під час спроб тікати на волю [у Західний Берлін — ІП]", — написав Дональд Трамп.

Президент висловив переконання, що жертви цих та багатьох інших злочинів є мовчазними свідками незаперечного факту, що комунізм та прагнення до нього завжди нестимуть руїну для людського духу та процвітання людства.

"Ми оплакуємо нестерпні втрати, які під комуністичною владою і повторюємо нашу обітницю продовжувати боротьбу за справу свободи та можливостей для всіх", — запевнив президент Сполучених Штатів.

Як відомо, 7 листопада (25 жовтня за старим стилем) 1917 року російські більшовики на чолі з Володимиром Леніним здійснили збройний переворот у столиці Російської імперії Петрограді, який увійшов в історію як Жовтнева революція, і заснували перший у світі комуністичний режим.

У 100-ту річницю перевороту у 2017 році президент США Дональд Трамп  оголосив 7 листопада Нацоінальним днем пам'яті жертв комунізму

Читайте також:

Капустиння та кочан Жовтневого перевороту у Росії

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.