"Як домовитися з минулим?" Відкрилася реєстрація на міжнародну конференцію

Центр Досліджень Визвольного Руху та Фонд Конрада Аденауера в Україні запрошують на міжнародну конференцію "Як домовитись з минулим", яка відбудеться 19-20 листопада у Києві.

Зміни політики пам’яті в Україні, які відбулись за останні 5 років, підняли у суспільстві багато дискусійних тем: як ставитись до періоду радянського тоталітаризму та як поводитись з його ідеологією, пам’ятниками, мистецтвом? Як говорити про травматичне минуле, і чи варто будувати на ньому свою ідентичність? Як працювати з розсекреченими радянськими архівами та чи потрібно це суспільству?

Ці питання впродовж двох днів обговорюватимуть відомі українські, британські, французькі, російські історики, політологи, філософи, публіцисти й журналісти.

 

RE:MEMBER. ЯК ДОМОВИТИСЬ З МИНУЛИМ
Міжнародна конференція

19-20 листопада 2018 року.

Місце: готель Radisson Blu, вул. Ярославів Вал, 22, м. Київ.

Формат: тематичні панелі, модерована дискусія, тривалість панелі — 1,5 години, час на запитання — 30 хвилин.

Робочі мови: українська, англійська.

Попередня реєстрація на захід обов'язкова: bit.ly/2RFaKDf

У разі додаткових питань, напишіть на скриньку: history@cdvr.org.ua

ПРОГРАМА

19 листопада, понеділок

09.00 Ранкова кава. Реєстрація учасників

09.30 Відкриття конференції.

Габріеле БАУМАНН — керівниця Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні
Володимир В’ЯТРОВИЧ — Голова Українського інституту національної пам’яті.
Ганна ГОПКО — народна депутатка, Голова комітету ВРУ у закордонних справах
Анна ОЛІЙНИК — в.о. директорки Центру досліджень визвольного руху

10.00 ПАНЕЛЬ І

Політика національної пам’яті: інтервенція чи діалог з минулим?

Що таке національна пам’ять?
Навіщо народу пам’ять про минуле?
Чи потрібна "інституціоналізація пам’яті"?
Які рамки та інструменти державної політики національної пам’яті?

Володимир В’ЯТРОВИЧ — історик, Голова Українського інституту національної пам’яті
Микита ПЕТРОВ — історик, Міжнародне історико-просвітницьке, правозахисне і благодійне товариство "Меморіал" (Росія)
Вікторія СЮМАР — народна депутатка, Голова комітету ВРУ з питань свободи слова та інформаційної політики
Ростислав ПАВЛЕНКО — директор Національного інституту стратегічних досліджень, радник Президента України

Модератор: Андрій КОГУТ — директор Галузевого державного архіву СБУ

12.00 Перерва на каву

12.30 ПАНЕЛЬ ІІ
Рівні і рівніші. Панування, спротив і колаборація в епоху тоталітаризмів у Східній Європі

Де різниця в історичних наративах "підкорювачів" та "підкорених"?
Чи можемо говорити про достовірність/помилковість національних наративів?
Як довго можуть "жити" міфи та кліше тоталітаризмів?
Кого вважати колаборантом і чи можемо застосовувати цей термін до Радянського Союзу?
Диференціація "рівності" у нацистському та комуністичному тоталітаризмах?

Галя АКЕРМАН — письменниця, історикиня, докторка з питань релігії, голова Європейського Форуму для України (Франція)
Володимир БІРЧАК — історик, керівник академічних програм Центру досліджень визвольного руху, науковий співробітник Інституту історії церкви
Віталій НАХМАНОВИЧ — історик, науковий співробітник Музею історії м. Києва, відповідальний секретар Громадського комітету для вшанування пам’яті жертв Бабиного Яру
Гульнара БЕКІРОВА — історикиня, журналістка, дослідниця кримської історії, член українського ПЕН-клубу
Ігор ЩУПАК — історик, директор Всеукраїнського центру вивчення Голокосту "Ткума"

Модератор: Яна ПРИМАЧЕНКО — історикиня, наукова співробітниця Інституту історії Національної академії наук України

14.30 Обід

15.30 ПАНЕЛЬ ІІІ

Для чого нам пам’ятати про несвободу

Яке місце в пам'яті займає "час несвободи"?
Як використовує пам'ять про несвободу культура та ідеологія?
Як пам’ятати про репресії, окупацію та масові порушення прав людини?
Чи може об'єднувати пам'ять про несвободу?
Кати, виконавці, жертви, спостерігачі, байдужі та борці — що з їхнього досвіду важливе для сучасності?

Микола РЯБЧУК − Президент Українського ПЕН-клубу, публіцист, поет, прозаїк
Тарас ЛЮТИЙ — філософ, письменник, доктор філософських наук, професор кафедри філософії та релігієзнавства Національного університету "Києво-Могилянська академія"
Ігор ПОШИВАЙЛО — музеолог, директор Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні — Музею Революції Гідності
Ростислав СЕМКІВ — директор видавництва "Смолоскип", викладач Києво-Могилянської академії

Модератор: Олександра МАТВІЙЧУК — правозахисниця, координатор Євромайдан SOS, голова Правління Центру громадянських свобод

17.30 Підсумки першого дня конференції

18.00 Вечеря-прийняття

20 листопада, вівторок

09.00
Ранкова кава

10.00

ПАНЕЛЬ IV
Як тоталітаризм використовує культуру. Що робити з мистецтвом тоталітарної пропаганди

Як ідеологія проникає в культуру?
Як сьогодні ставитися до мистецтва, яке з'явилось за тоталітарних режимів?
Як пам’ятати про мистецтво радянського періоду?
Чи може мистецтво бути терапією для суспільства з травматичним досвідом?
Де і чи є рамки свободи вираження в мистецтві за часів тоталітаризму?
Чи могла культура бути осередком свободи в тоталітаризмі?

Оксана ЗАБУЖКО — письменниця, есеїстка, публічна інтелектуалка (узгоджується)
Іван КОЗЛЕНКО — письменник, директор Національного центру Олександра Довженка
Ростислав ЛУЖЕЦЬКИЙ — художник, видавець
Пітер ПОМЕРАНЦЕВ — журналіст, телевізійний продюсер і письменник (Велика Британія)

Модератор: Юрій МАКАРОВ — журналіст, телеведучий, документаліст, член Правління НСТУ

12.00 Перерва на каву

12.30 ПАНЕЛЬ V

Травми тоталітаризму: вирок чи досвід?

Чи можна і як уникнути відтворення тоталітарних практик?
Як пам’ятати про геноцид?
Чи можна і як будувати на ньому свою ідентичність?
Як не культивувати комплекс віктимності?

Володимир ЄРМОЛЕНКО — філософ, журналіст, викладач Києво-Могилянської академії
Генадь ПОБЕРЕЖНИЙ — запрошений професор Українського вільного університету (Німеччина), афілійований науковець Українського наукового інституту Гарвардського університету (США)
Сергій КВІТ — професор Національного університету "Києво-Могилянська академія", міністр освіти і науки України (2014-2016 рр.)
Ярина ЯСИНЕВИЧ — керівниця програм Центру досліджень визвольного руху, спеціаліст із суспільних комунікацій

Модератор: Олександр ЗІНЧЕНКО — журналіст, історик, ведучий телепрограми "Розсекречена історія" на UA:суспільне

ПІДСУМКИ

14.30 Обід

Президент-невдаха. Яка з нього користь?

Президент-невдаха найкраще гострить лезо сокири демократії. Президент-невдаха – це тест на дурнєопірність суспільства, а також – краш-тест для держави. Виявляється, невдахи страшенно корисні для народовладдя.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.