АНОНС: Відкриття виставки "Перерваний урок" у Биківні

8 листопада в Національному історико-меморіальному заповіднику "Биківнянські могили" відбудеться відкриття виставки "Перерваний урок" про долі репресованих учителів, знищених упродовж 1937–1939 років у в’язницях НКВД.

Метою виставки "Перерваний урок" є висвітлення доль репресованих учителів, знищених упродовж 1937 – 1939 роках. у в’язницях НКВД в Києві та похованих на території таємної спецділянки у Биківнянському лісі.

Це – спільний проект Національного історико-меморіального заповідника "Биківнянські могили" та Українського інституту національної пам’яті.

На 8 стендах розповідається про життєвий шлях, обставини арешту і розстрілу учителів, які працювали у школах Києва, Київської області та інших областей України.

 Для збільшення тисніть тут

Серед персоналій виставки – Герой України Василь Івчук, який у час Голодомору врятував життя багатьох учнів школи у с. Дударкові, Елла Зейберт, вчителька київської школи №143, співавторка кількох підручників з німецької мови, Остап Павлик, вчитель київської школи № 139, історик, аспірант Михайла Грушевського, 26-річний Микола Попович, учитель Нагірнянської школі, член ОУН.

Паралельно за допомогою архівних фотографії, плакатів, зображень підручників розгортається хроніка шкільного життя 1930-х – 1940-х років.

Виставка містить маловідомі матеріали фондів Галузевого державного архіву Служби безпеки України, Центрального державного архіву громадських об’єднань України, Центрального державного кінофотофоноархіву України ім. Г. С. Пшеничного, Державного архіву Черкаської області, Педагогічного музею України НАПН України, Державного архіву м. Києва, Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського, Наукової бібліотеки імені М. Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Державної наукової установи "Книжкова палата України імені Івана Федорова", приватних зібрань.

Заплановано виступи представників Заповідника, науковців, членів громадських організацій, родичів репресованих.

8 листопада, четвер, 13.00.

Місце: вхід до Національного історико-меморіального заповідника "Биківнянські могили" (Броварський проспект у Дніпровському районі м. Києва).

Організатори та партнери: Національний історико-меморіальний заповідник "Биківнянські могили" та Український інститут національної пам’яті.

Контакти: НІМЗ "Биківнянські могили", (044)253-03-55

Вхід вільний.

ДОВІДКА:

На 2018 рік припадають 80-ті роковини Великого терору 1937-1938 років. Масові політичні репресії охопили всі прошарки тогочасного українського суспільства. А жертвами комуністичного режиму стали не лише представники української еліти, а й звичайні робітники, селяни, інженери, бухгалтери, вчителі.

Освітня сфера 1930-х – 1940-х років так само зазнала суттєвих змін. Із припиненням українізації відбулось скорочення кількості українських шкіл, посилилась ідеологізація навчальних програм, зріс вплив комсомолу й піонерських організацій, важливим завданням яких стала боротьба з т. зв. "класовими ворогами", до яких зараховували й освітян.

Президент-невдаха. Яка з нього користь?

Президент-невдаха найкраще гострить лезо сокири демократії. Президент-невдаха – це тест на дурнєопірність суспільства, а також – краш-тест для держави. Виявляється, невдахи страшенно корисні для народовладдя.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.