Почесний директор Інституту археології України: "Я считаю себя частицей Русского мира"

"Русскій мір народжувався на берегах Дніпра", — заявив почесний директор Інституту археології України академік Петро Толочко 1 листопада в Державному кремлівському палаці в Москві.

Промова археолога пролунала на відкритті ХХІІ Всесвітнього російського народного собору з нагоди 25-ліття організації. Про це повідомляє офіційний сайт Московського Патріархату.

Пленарне засідання відвідали президент Росії Володимир Путін та патріарх Московський Кирило.

"Чому я тут, на Весвітньому російському соборі? Передусім тому, що я вважаю це даниною поваги моєму другові Валерію Ганичеву, який творив разом із вами цю організацію. На жаль, він пішов від нас, але я віддаю йому данину пам’яті своєю присутністю тут. По-друге, тому що я вважаю себе часткою Русского міра. Русскій мір починався не з Московського царства. Він народжувався на берегах Дніпра, на давній Київській Русі", — пояснив Петро Толочко свою участь у заході і додав:

"Свого часу я навіть пропонував дати Русскому міру другу назву — Східнослов’янський православний світ. Вона більш нейтральна, хоча, по суті, та ж саме, і, звісно, цей світ включає в себе й мою рідну Україну. Хотів би сподіватися, що час безладдя завершиться й історія викермує на битий шлях.

Не знаю, що нам робити в Брюсселі або Вашингтоні, я там чужий, але я свій у Москві й Петербурзі, і таких в Україні мільйони. Мені приємно, що процес нашої співпраці, почавшись Бог знає коли, не закінчується й сьогодні. Зараз у залі сидить Василь Семенович Лановой [народний артист СРСР і РФ – ІП], і він мені сказав: "Ну що, почекаємо ще трошки?". Думаю, почекаємо. Історична правда не дозволить розірвати нащ кровний союз східнослов’янських братських народів!".

 Офіційний сайт Інституту археології НАНУ називає Петра Толочка "почесним директором інституту"

Патріарх Кирило у відповідь заявив, що Україну в царський час називали Малоросією не через намагання її принизити, а тому що Київ був матір’ю міст руських і джерелом руської цивілізації.

"Звісно, те, що нині відбувається, — це дуже небезпечний політичний процес. Але в його основі — хибна історіософія і підтасовка історичних фактів. Тому наша найважливіша і праивльна відповідь усім тим, хто намагається зруйнувати наш світ, — це відповідь, яку ми повинні черпати з нашої історії. І те, що ви, Петре Петровичу, так відкрито засвідчуєте свою позицію, в тому числі й в Україні, свідчить про те, що ви не тільки чудовий історик, але й дуже сильна людина, віддана науці, віддана історичній правді", — похвалив Толочка Московський патріарх.

Як відомо, доктор історичних наук, професор Петро Толочко є почесним директором Інституту археології НАН України, іноземним членом Російської академії наук, а також членом президії Всесвітнього російського народного собору. Раніше він очолював Інститут археології (1987—2017), займався дослідженнями походження східних слов’ян, історії Київської Русі та середньовіччя. З 2005 року Петро Толочко очолював Партію Політики Путіна. 

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.