Торпеду часів Першої світової війни знайшли неподалік кримського узбережжя

На Південному березі Криму в районі Нижньої Ореанди виявили п’ятиметрову торпеду, імовірно, часів Першої світової війни.

Боєприпас виявив дайвер ялтинської громадської організації "Акватекс" Ігор Зорін, повідомляє проект Радіо Свобода Крим.Реалії.

Ігор Зорін, який виявив боєприпас

Водолаз розповів, що торпеда перебуває на глибині 35 метрів і повернута в бік берега.

"Відстань від берега приблизно метрів 300. Виріб лежить на краю переходу на глибину. П’ятиметрова, з вигляду – часів Першої світової війни", – розповів Зорін.

За його словами, він відразу повідомив про знахідку підконтрольним Росії органам Криму. Як тільки закінчиться штормова погода, на місце прибудуть військові фахівці для обстеження небезпечної знахідки.

На сайтах підконтрольних Москві управлінь ФСБ і МНС у Криму інформації про знахідку поки немає.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.