Спецпроект

АНОНС: Засідання програми Seminarium «Дослідник Голодомору Степан Сосновий»

Останніми роками в публічному просторі часто звучить ім’я економіста Степана Соснового. Саме він одним із перших дослідив і 1942–43 оприлюднив обрахування людських втрат від Голодомору.

Як відзначають організатори заходу, до сьогодні була невідомою подальша доля науковця. Щойно виявлена архівно-кримінальна справа – 56 документів, 135 арк. – розкриває цю загадку, примушує замислитись над минулим із поглядом у майбуття…

 

У фокусі обговорення перебуватимуть питання:

* концепт інтелектуальної біографії як напрям біографічних досліджень

* унікальна архівна знахідка: персональна життєва історія за кримінальною справою Степана Соснового

* "провини" Соснового: антирадянські настрої, викривальні публікації в газеті "Нова Україна" (1942–1943) про сталінську колективізацію й людські втрати від Голодомору

* (не)реабілітований: чи з’явиться ім’я Степана Соснового на топонімічній мапі сучасної України?

Організатори заходу:

Український інститут національної пам’яті

Інститут історії України НАН України

Український науково-дослідний та освітній центр вивчення Голодомору (HREC in Ukraine)

Науково-освітній консорціум вивчення Голодомору (HREC) при Канадському інституті українських студій Альбертського університету

Учасники:

Богдан Клід (Науково-освітній консорціум вивчення Голодомору, Канада); Олександр Лисенко (Інститут історії України НАН України, м. Київ);

Олександр Маєвський (Інститут історії України НАН України, м. Київ); Олександр Салтан (Харківська державна гімназія "Кадетський корпус", м. Харків)

Час: 27 листопада, вівторок, 16.30

Місце: вул. Михайла Грушевського, 4, 6-й поверх, Зала засідань Вченої Ради, м. Київ

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.