Спецпроект

Президент Словаччини засудив спроби виправдання Голодомору

Усі народи світу повинні рішуче відкидати будь-які спроби виправдати смертоносну політику, що спричинила Голодомор в Україні, та намагання маніпулювати цією темою.

Про це заявив президент Словаччини Андрей Кіска у виступі на міжнародному форумі "Україна пам’ятає, світ визнає", пише Європейська Правда із посиланням на "Укрінформ".

Андрей Кіска під час вашування жертв Голодомору

 

"Ця трагедія змінила життя мільйонів людей і багатьох націй, і наша моральна відповідальність – не забути її, зробити все можливе, щоб така безпрецедентна людська трагедія ніколи не повторилася, рішуче відкидати будь-які спроби виправдати цю смертоносну політику або маніпулювати за допомогою пропаганди", - сказав Кіска.

Він зазначив, що історія Голодомору – це найгірший прояв порушення норм гуманності.

На думку словацького лідера, жодна статистика не виміряє страждань, заподіяних мільйонам людей з єдиною метою – зламати їхню волю і в такий спосіб досягти влади над ними.

"Це наша відповідальність – допомогти повністю розкрити історичну правду, і ця правда повинна стати моральним компасом для нас і майбутніх поколінь", - додав президент Словаччини.

Нагадуємо, що Міністерство закордонних справ Російської Федерації в офіційній заяві заперечило, що Голодомор 1932—1933 років був геноцидом української нації.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.