Спецпроект

Дуда Порошенку: Злочин Голодомору заслуговує на загальне засудження

Президент Польщі Анджей Дуда висловив співчуття і солідарність з українським народом у зв’язку з 85-ю річницею Голодомору в Україні 1932-1933 років.

Про це йдеться в листі польського лідера на адресу українського колеги Петра Порошенка, який цитує УКРІНФОРМ з посиланням на канцелярію президента Польщі.

"У ці дні, коли в Україні вшановується пам’ять жертв Великого Голоду 1932-1933 років, хочу передати пану Президенту (України - ред.) й українському народові слова нашої дружби і солідарності. Поляки разом з українцями хочуть нагадувати світу про безмежні страждання мільйонів людей, кинутих тоталітарною комуністичною системою на голодну смерть", — йдеться в листі президента Польщі.

 Фото: УКРІНФОРМ

Як наголосив Дуда, збереження пам’яті про цей геноцид є попередженням про тоталітарні ідеології, які знищують гідність і права людини сьогодні і в майбутньому.

Як зауважив Дуда, думаючи про мільйони жертв голоду, вираженого символічним терміном "Голодомор", що є поєднанням українських слів "голод" і "смерть", варто замислитись, що означає голодна смерть для людини.

"Щасливішими є вбиті мечем, ніж ті, хто помер від голоду, які гинули у безсиллі через відсутність плодів з полів", — процитував президент слова з біблійного "Плачу Єремії". Він підкреслив, що ці слова показують суть звірства і трагізму Голодомору.

"Смерть від голоду позбавляє людину гідності у найвищій мірі, адже вона не в змозі їй протидіяти. Проти меча, принаймні, маємо можливість фізичного захисту, хоч би і безнадійного. Проти голоду залишається тиха агонія", — підкреслив польський президент.

Дуда наголосив, що саме так виглядали вулиці українських міст в 1932 і 1933 роках: були переповнені людьми, які або вже померли, або чекали на свою смерть.

Президент Респубілки Польща зауважив, що "страшну безнадійність" цього очікування передає історія Петра Велдія, який бачачи десятки мертвих тіл на вулиці, хотів зберегти останки власної гідності і з цією метою сам викопав собі могилу.

Утім, коли відчуваючи власну смерть він прийшов до могили — вона вже була зайнята. Відтак, він знайшов у собі рештки сил, аби викопати ще одну могилу і в неї лягти.

На переконання президента Польщі, трагізм мільйонів жертв Голодомору є ще більшим, з огляду на те, що він був викликаний не природними причинами, а був свідомо і навмисно запланований за наказом Сталіна.

"Це був черговий злочин, здійснений владою СРСР, в перед цим — радянською Росією. Проте, його характер був особливий з огляду на масштаби втрат, завданих українському народові. Його метою було знищення української національної ідентичності через атаки на соціальні групи, які її представляли найповніше", — наголосив польський лідер.

Як зазначається у листі, цей злочин у значній мірі послабив силу українського народу у центрі та на сході України. Підкреслюється, що з його наслідками, як безпосередніми – смертю мільйонів українців, так і посередніми — полегшеним завданням русифікації, влада незалежної України мусить боротися й донині. Як наголошується, це завдання є дуже складним і додатковим тягарем для країни, яка здійснює величезні зусилля щодо здійснення реформ.

Дуда підкреслив, що злочин Голодомору заслуговує на загальне засудження. Він нагадав, шо в 2006 році Сенат Польщі прийняв резолюцію, в якій висловив солідарність з українською позицією щодо його визнання злочином геноциду. Президент РП зауважив, шо серед жертв Голодомору були також й поляки.

"Сьогодні поляки спільно з українцями вшановують пам’ять мільйонів жертв, які померли в результаті цього організованого, масового злочину. Ми, поляки та українці, повинні завжди демонструвати таку братерську солідарність щодо пам’яті про всі невинні жертви обох наших народів", — констатував президент Польщі.

У президентському палаці запалено свічку пам’ять про жертви української трагедії.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.