Сейм Польщі "віддав належне" 100-літтю оборони Львова

"У соту річницю відновлення незалежності Польщі Сейм Республіки Польща віддає належне незламним оборонцям Львова, які боролися за Вітчизну, що воскресала", — ідеться в ухвалі польського парламенту, прийнятій у п’ятницю 23 листопада.

Про це повідомляє офіційний сайт Сейму Республіки Польща.

У документі говориться про те, що минає 100 років від героїчної та звитяжної боротьби польських оборонців Львова, які прагнули повернення міста до відновленої Речі Посполитої:

"Особливою пам’яттю оточуємо малолітніх оборонців, які за нашою традицією називають Львівськими орлятами, які на першому етапі боротьби зробили істотний внесок в утримання міста в польських руках, незважаючи на величезну перевагу супротивника"

Цвинтар Орлят на Личаківському кладовищі у Львові. Фото: sejm.gov.pl

"Пам’яткою про ті події є цвинтар Львівських орлят, який досі залишається символом посвяти на вівтар Вітчизни й посідає важливе місце в польській історичній традиції", — підкреслили в ухвалі.

Наостанок, автори ухвали наголосили на важливсті "добрих польсько-українських стосунків для миру й безпеки в Європі".

ДОВІДКА:

Битва за Львів (у польській історіографії — оборона Львова) тривала від 1 листопада 1918 року до 22 травня 1919-го. Боротьба розпочалася відразу ж після того, як українські військовики встановили у Львові українську владу. Її перший етап тривав до ночі з 22 на 23 листопада 1918 року, коли частини Галицької армії змушені були залишити Львів. Наступ Війська Польського 22 травня 1919 року прорвав облогу міста українськими військами.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.