Хмельницького та Грушевського однаково добре сприймають на Сході й Заході

Набільш позитивно з-поміж історичних діячів українці оцінюють гетьмана Богдана Хмельницького та історика, голову Центральної Ради Української Народної Республіки Михайла Грушевського.

На користь згаданих фігур висловилися відповідно 73% та 68% громадян, опитаних Соціологічною групою "Рейтинг". 53% респондентів також позитивно оцінили діяльність гетьмана Івана Мазепи.

Прихильників Провідника ОУН (революційної) Степана Бандери лише трохи більше (36%) за його антагоністів (34%), а Голову Директорії УНР Симона Петлюру сприймає та не сприймає однакова кількість респондентів (по 30%).

Водночас, досить багато опитаних мають позитивне ставлення до Генерального секретаря ЦК КПРС (1964—1982) Леоніда Брежнєва (47%) та імператора Росії (1682—1725) Петра І (43%). Це більше, ніж тих, хто ставиться до них негативно (39% і 26% відповідно).

 

Перший та останній керівники Радянського Союзу Володимир Ленін та Михайло Горбачов удостоїлися однаково негативних відгуків (51—52% негативних, і лише 25% позитивних). До іншого радянського вождя Йосипа Сталіна ставлення найгірше — 58% опитаних сприймають його негативно при 21% позитивно налаштованих.

Згідно зі спостереженнями соціологів групи "Рейтинг", протягом останніх шести років українці загалом стали краще ставитися до українських історичних постатей. При цьому респонденти демонструють стабільно негативні настрої щодо Леніна й Сталіна, а сприйняття Петра І навіть погіршилося.

Але якщо брати регіональний вимір, то у сприйнятті радянських і російських історичних діячів є суттєві відмінності. Окрім Горбачова, їх значно краще сприймають на Півдні та Сході. У той же час, Бандера й Петлюра більше популярні в західних областях.

Найкращі рейтинги в Грушевського і Хмельницького — їх однаково добре оцінюють в усіх куточках України.

Опитування проводилося серед повнолітніх мешканців України методом формалізованого інтерв’ю. Вибірка (2000 осіб) репрезентативна за віком, статтю, регіонами і типом поселення. Помилка репрезентативності дослідження — не більше 2,2%.

Нагадаємо, соціологи з'ясували, скільки українців вважають Голодомор 1932—1933 років геноцидом української нації.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.