Хмельницького та Грушевського однаково добре сприймають на Сході й Заході

Набільш позитивно з-поміж історичних діячів українці оцінюють гетьмана Богдана Хмельницького та історика, голову Центральної Ради Української Народної Республіки Михайла Грушевського.

На користь згаданих фігур висловилися відповідно 73% та 68% громадян, опитаних Соціологічною групою "Рейтинг". 53% респондентів також позитивно оцінили діяльність гетьмана Івана Мазепи.

Прихильників Провідника ОУН (революційної) Степана Бандери лише трохи більше (36%) за його антагоністів (34%), а Голову Директорії УНР Симона Петлюру сприймає та не сприймає однакова кількість респондентів (по 30%).

Водночас, досить багато опитаних мають позитивне ставлення до Генерального секретаря ЦК КПРС (1964—1982) Леоніда Брежнєва (47%) та імператора Росії (1682—1725) Петра І (43%). Це більше, ніж тих, хто ставиться до них негативно (39% і 26% відповідно).

 

Перший та останній керівники Радянського Союзу Володимир Ленін та Михайло Горбачов удостоїлися однаково негативних відгуків (51—52% негативних, і лише 25% позитивних). До іншого радянського вождя Йосипа Сталіна ставлення найгірше — 58% опитаних сприймають його негативно при 21% позитивно налаштованих.

Згідно зі спостереженнями соціологів групи "Рейтинг", протягом останніх шести років українці загалом стали краще ставитися до українських історичних постатей. При цьому респонденти демонструють стабільно негативні настрої щодо Леніна й Сталіна, а сприйняття Петра І навіть погіршилося.

Але якщо брати регіональний вимір, то у сприйнятті радянських і російських історичних діячів є суттєві відмінності. Окрім Горбачова, їх значно краще сприймають на Півдні та Сході. У той же час, Бандера й Петлюра більше популярні в західних областях.

Найкращі рейтинги в Грушевського і Хмельницького — їх однаково добре оцінюють в усіх куточках України.

Опитування проводилося серед повнолітніх мешканців України методом формалізованого інтерв’ю. Вибірка (2000 осіб) репрезентативна за віком, статтю, регіонами і типом поселення. Помилка репрезентативності дослідження — не більше 2,2%.

Нагадаємо, соціологи з'ясували, скільки українців вважають Голодомор 1932—1933 років геноцидом української нації.

Президент-невдаха. Яка з нього користь?

Президент-невдаха найкраще гострить лезо сокири демократії. Президент-невдаха – це тест на дурнєопірність суспільства, а також – краш-тест для держави. Виявляється, невдахи страшенно корисні для народовладдя.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.