Спецпроект

"Свічка. Починаємо!". Як Збройні сили України вшанують пам’ять жертв Голодомору.ВІДЕО

24 листопада о 16.00 в окопах і штабах, на кораблях і винищувачах українські військові долучаються до загальнонаціональної акції "Запали свічку пам'яті".

Тому що вшанування пам’яті жертв Голодомору — це справа честі усіх українців: і цивільних, і тих, хто несе бойову службу в небі, на морі і на суші, захищаючи наші домівки від агресора. Бо армія і народ — єдині.

Таким є головна ідея чергового, третього ролика соціальної реклами до річниці Голодомору, знятий Young&Hungry Production за підтримки Міністерства інформаційної політики та Генерального штабу Збройних сил України та за участі Українського інституту національної пам’яті і Центру досліджень визвольного руху.

Ідея відео перегукується з першим роликом, який закликав усіх українців, де б вони не були, 24 листопада о 16.00 вшанувати пам’ять жертв Голодомору і запалити свічку пам’яті.

Завантажити відеоролик у високій якості можна за посиланням.

"У 1932—1933 роках диктаторська сталінська система терористичним актом свідомо намагалися підірвати дух, культуру, традиції і самобутність за допомогою "зброї масового знищення" — голоду. У них було прагнення тоталітарного контролю українців та знищення їх як нації. Сьогодні ту криваву політику Сталіна продовжує його "найкращий учень" в українському Донбасі та Криму. Пам'ятаючи про жертви продовжуємо боротьбу з російською ордою, щоб не допустити повторення національної трагедії", — говорить Начальник Генерального штабу ЗСУ — Головнокомандувач Збройних Сил України Віктор Муженко. Тож Збройні Сили України долучилися до інформаційної кампанії з вшанування пам’яті жертв Голодомору.

"Пам’ять робить нас сильними, бо ми знаємо, за що боремося і кого захищаємо. Українська державність та сильна армія, свобода творчості, слова та думки, права людини, вільне господарювання - все це є запорукою не повторення страшних злочинів на нашій землі. Тож символом цьогорічних пам'ятних заходів до 85-х роковин Голодомору 1932—1933 років є свічка, тінь від якої стає кулею, та український солдат на тлі меморіалу пам’яті жертв геноциду", — говорить Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

У відео задіяні всі роди військ, включно із авіацією, морським флотом (сцени знімалися в Одесі на українському фрегаті "Гетьман Сагайдачний"). Також у зйомках був задіяний Президентський полк. У багатьох масових сценах знімалися військові, які проходили підготовку на Яворівському полігоні, ветерани АТО. Також у ролику в ролі капелана можна побачити відомого психолога і військового капелана Андрія Зелінського.

"Ми намагалися зробити усі епізоди максимально близькими до реальності. Наприклад, епізод, де капелан б’є у дзвін з протитанкової гільзи — про таке нам розповідав Андрій Зелінський. І про те, що бійці на передовій часто використовують гільзи для того, щоб зробити свічку чи лампадку – коли це безпечно і немає загрози снайпера. Ми намагалися бути щирими і, сподіваюся, нам це вдалося", — говорить режисер ролика Омелян Ощудляк.

На думку ініціаторів ролика, він покликаний формувати нові традиції в Збройних Силах України. "Наша армія зараз вихована зовсім на інших традиціях, тут є люди, які вивчають історію, знають її, і впроваджують політику повернення пам'яті, особливо про те, про що раніше не прийнято було говорити вголос. Хотілося б, щоб цей ролик став своєрідним містком між цивільним населенням, яке традиційно вшановує пам’ять жертв Голодомору, і військовими, де в силу різних обставин, ці традиції лише формуються і відновлюються", — говорить Державний секретар Міністерства інформаційної політики України Артем Біденко.

Нагадаємо, що вже цієї суботи, 24 листопада відбудуться загальнодержавні жалобні заходи до 85-тих роковин Голодомору. 

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.