У Помпеях знайшли еротичну фреску з ілюстрацією античного міфу. ФОТО

Археологи знайшли на розкопках у Помпеях еротичну фреску, на якій зображено Леду та лебедя з давньогрецького міфу, який надихав митців впродовж багатьох століть.

Знайдений витвір ймовірно прикрашав спальню заможного будинку біля центру стародавнього міста, повідомляє українська служба Бі-Бі-Сі.

Місто Помпеї поховав вулканічний попіл після виверження Везувія в I ст. н. е.

 Знайдену фреску планують виставити в музеї. Фото: EPA

Міф розповідає про те, як Зевс перетворився на лебедя і зґвалтував Леду, царицю Спарти. Згідно з класичною міфологією, це призвело до значних наслідків.

 Археолог обережно очищує фреску від вулканічної породи. Фото: EPA

Після статевого акту Леди з лебедем, а потім з її чоловіком царем Тіндареєм, з'явилося два яйця: з них вийшли Єлена, Клітемнестра та близнюки Кастор і Полідевк.

Зваблення Леди лебедем було популярним сюжетом для художників епохи Відродження в Італії у XVI столітті. Цей міф надихав Леонардо да Вінчі, Мікеланджело, Тінторетто та інших митців.

Оригінальні роботи Леонардо та Мікеланджело втрачено, але їхні копії зберігаються в музеях.

 Фреска розміщувалася біля входу до вілли на одній з головних вулиць Помпеїв. Фото: EPA

Міфу про Леду та лебедя також присвятив вірш відомий ірландський поет Вільям Батлер Єйтс.

Нещодавно поблизу фрески з Ледою знайшли еротичну фреску, на якій зображений римський бог родючості Пріап. На малюнку він зважує свій пеніс на вагах.

Проте ця робота збереглася в гіршому стані, ніж зображення Леди.

 Ось так Леду та лебедя зображував італійський митець епохи Відродження Тінторетто. Фото: GETTY IMAGES

За легендою, донька Леди Єлена одружилася з царем Спарти Менелаєм. Коли її викрав син троянского царя Парис, почалася Троянська війна.

 Копія картини Леонардо да Вінчі, на якій зображено Леду та лебедя. Фото: GETTY IMAGES

У Єлени було безліч шанувальників, її вважали найкрасивішою жінкою у Греції.

Ця копія роботи Мікеланджело виставлена в італійському музеї. Фото: GETTY IMAGES 

Легенда про Клітемнестру також надихала митців впродовж багатьох століть. Згідно з міфом, вона вбила царя Мікен Агамнемнона, брата Менелая.

Зевс став римським богом Юпітером, і в Помпеях нерідко знаходять мистецькі роботи з зображенням давньогрецьких міфів.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.