Спецпроект

АНОНС: У Києві відкриється виставка "Гарет Джонс. Щоденник"

20 листопада в столичній галереї "Лавра" відкриється виставка "Гарет Джонс. Щоденник", присвячена постаті видатного британського журналіста, який першим розповів світові правду про Голодомор 1932-33 років в Україні.

Відвідувачі виставки матимуть можливість зануритися у світ 30-х років ХХ століття, дізнатися, за яких умов Гарет Джонс робив свої журналістські розслідування, з якими перепонами і брехнею стикався під час роботи, яким силам йому довелося протистояти.

Кожен зможе задати собі найболючіше питання: що я можу зробити проти тоталітарної системи? Що я можу протиставити злу?

 

Гарет Джонс – британській журналіст, який, ризикуючи життям, тричі відвідав радянську Україну в найважчий період її історії. У 1930-1933 роках він побачив голод власними очима і, не вагаючись, голосно розповів про це світу.

Однак світ промовчав, політики Заходу не бажали чути незручну їм історію, а поважні медіа не підтримали журналіста в його боротьбі за правду, продовжуючи публікувати альтернативні новини, народжені у Москві.

Проте посіяне Гаретом зерно все ж таки проросло та похитнуло рух тоталітарної машини. Журналістські розслідування Гарета згодом стали підґрунтям для написання алегоричного роману "Колгосп тварин" Джорджа Орвелла.  

"Ідея масштабного проекту, метою якого є популяризація імені Гарета Джонса та його вкладу в розповсюдження світом правди про Голодомор 1932-33 років в Україні, а також сприяння визнанню Голодомору геноцидом українського народу, у нас народилася під час роботи над історичним трилером "Гарет Джонс" режисерки Агнешки Голланд, що створюється спільними зусиллями Польщі, України та Великобританії, – розповідає продюсер стрічки Єгор Олесов. – У широкий прокат фільм вийде вже наступного року, а виставка "Гарет Джонс. Щоденник"  наша перша спроба познайомити українців із цією видатною особистістю".

Виставка стане першим кроком у реалізації масштабного соціально-просвітницького проекту компанії FILM.UA Group, метою якого є популяризація персони Гарета Джонса в Україні та світі.


20 листопада, вівторок, 19.00

Місце: галерея "Лавра" (Київ, вул. Лаврська, 1)

Організатори: компанії FILM.UA Group, Kinorob та AMUSEUM за підтримки Українського інституту національної пам’яті та Українського культурного фонду. 

Вхід вільний.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.