АНОНС: У НМІУ відбудеться лекція: "Білогвардійці та українське питання"

Гетьман Скоропадський не тільки шукав порозуміння із лідерами російської Добровольчої армії, але й створив «свою» білогвардійську армію – «Южную». А сто років тому – 14 листопада 1918 року – гетьман проголосив федерацію із небільшовицькою Росією.

Як повідомляє "LIKБЕЗ. Історичний фронт" про це йтиметься на лекції.

 

Хоча українська державність суперечила засадничим гаслам російських білогвардійців, проте спільний ворог змушував українських самостійників і борців за "єдину і неділиму" Росію до пошуків компромісу. У підсумку, наприкінці 1920 року із ворогів вони, фактично, перетворилися на союзників.

Як змінювалося розуміння українського питання у білогвардійських очільників, які були українські формування у складі білогвардійських армій – про це та інше розкаже Дмитро Шурхало, ведучий передачі "Історична свобода", автор книжок "Українська якбитологія" та "Скоропадський, Маннергейм, Врангель: кавалеристи-державники".

Захід відбудеться в рамках проекту "LIKБЕЗ. Уроки історії".

Час: 3 листопада, субота, 14.00

Місце: Національний музей історії України. вул. Володимирська, 2, м. Київ

Вхід за музейним квитком вартістю 10 грн.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.