In memoriam. Помер барон Фальц-Фейн — родич засновника "Асканії-Нової"

У столиці Ліхтенштейну Вадуці на 107-му році життя загинув спортивний діяч, меценат, нащадок засновника заповідника "Асканія-Нова" барон Едуард фон Фальц-Фейн.

За інформацією Vaterland, якого цитує "Новое время", 106-річний підприємець загинув у власному будинку під час пожежі. Вогонь охопив його житло приблизно о 8:45 ранку в суботу, 17 листопада.

Прибулі на місце події пожежники виявили барона мертвим. Причини пожежі на даний момент невідомі.

Барон Едуард Олександр фон Фальц-Фейн був найстарішим жителем Ліхтенштейну. 14 вересня він відсвяткував своє 106-річчя.

Едуард фон Фальц-Фейн народився 14 вересня 1912 року в селі Гаврилівка, що в нинішній Херсонській області. Він — племінник засновника заповідника Асканія-Нова Фрідріха Едуардовича Фальц-Фейна.

Після Жовтневого перевороту 1917 року разом з родичами Едуард фон Фальц-Фейн виїхав до Німеччини, потім оселився у Франції, а потім перебрався в Ліхтенштейн. Він займався спортом (велогонки, бобслей), спортивною журналістикою, а також очолював асоціацію велоспорту в Ліхтенштейні.

В Україні Фальц-Фейн мав численні нагороди: Орден Ярослава Мудрого IV (2012) і V ступенів (2007), орден "За заслуги" І (2002) і ІІ ступенів (1998), Почесну відзнака Президента України (1994), Почесну грамоту Кабінету Міністрів України з пам’ятним знаком (1998).

Ці нагороди Фальц-Фейн отримав за багатолітню благодійну та природоохоронну діяльність, опіку над біосферним заповідником "Асканія-Нова" ім. Ф. Е. Фальц-Фейна, особистий внесок у підвищення міжнародного престижу України тощо.


"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.