АНОНС: На історичному фестивалі презентують книгу про змову Гітлера й Сталіна в 1939-41

17 листопада в рамках історичного науково-популярного фестивалю LEGIO HISTORICA Андрій Галушка і Єгор Брайлян представлять книгу "Змова Диктаторів: Поділ Європи між Гітлером і Сталіним 1939-1941".

Книга, що вийшла друком у видавництві "Клуб Сімейного Дозвілля", покликана змінити уявлення читачів про одну з найбільш заідеологізованих тем на пострадянському просторі - початок Другої світової війни.

 

Радянський міф про "Велику вітчизняну" виводив за рамки головного конфлікту людської історії події 1939-1941 років, коли СРСР та Йосиф Сталін були учасниками поділу Європи разом з Третім Райхом та Адольфом Гітлером.

Під час роботи над книгою автори використали велику кількість західних джерел й історичних праць про Другу світову. З них дуже малий відсоток доступний у перекладах та відомий українському читачеві.

У рамках фестивалю "Змову диктаторів..." презентуватиме один зі співавторів, історик Єгор Брайлян, а його колега Андрій Галушка буде на відеозв'язку з Лондона. 

17 листопада, субота, 12.00

Місце: Київський нацоінальний університет ім. Т. Шевченка, Червоний корпус (вул. Володимирська, 60), ауд. 347.

Вхід вільний.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.