АНОНС: На Київщині відкриють барельєф Юрію Отмарштейну

До 100-ліття перебування корпусу Січових Стрільців у м. Боярці відбудеться відкриття барельєфу полковнику Юрію Отмарштейну.

Про це повідомляють на Фейсбук-сторінці "Під Покровом Тризуба".

 Портрет Юрія Отмарштейна

Автор портрету — Артур Орльонов на замовлення Благодійного фонду "Героїка"

19 листопада 1918 року до Боярки увійшов Перший підрозділ Січових Стрільців під командуванням Івана Андруха, а вже 20-го листопада полковник Юрій Отмарштейн провів парад українських військ у місті (а це приблизно 5000 осіб кадрових військових).

Зцієї нагоди організатори запланували наступну програму на 18 листопада:

13:00 на станції "Боярка" відкриття барельєфу Юрію Отмарштейну за участі реконструкторів ВІК "Повстанець".

16:00 презентація фільму та книги "Позивний Бандерас" за участі знімальної групи та авторів у Боярському будинку культури.

"Ці дві події об'єднанні не лише спільною датою та містом, але й ланцюгом нашої історії, що пов'язує покоління борців за волю та цілісність України. Як 100 років тому, так і сьогодні триває війна зі східним ворогом – Росією.

Сьогодні ми маємо створити захисну фортецю з нашої історії, мови, культури та традицій. Тому не втомлюємося у Боярці розкривати маловідомі сторінки нашого минулого, розповідати про героїв та героїнь, які віддано служили українській ідеї і продовжують це робити" - відзначають організатори заходів.

Час: 18 листопада, неділя, 13:00, 16.00

Місце: Залізнична станція "Боярка", Боярський будинок культури.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.