Спецпроект

АНОНС: Лекція "На перехресті осмислення Голодомору"

У питанні змістовного навантаження терміну "Голодомор-геноцид", одностайності немає. Існує найменше три бачення цієї дефініції, у яких різняться погляди на хронологію та сукупність дій комуністичної влади, що підпадають під визначення "геноцид". Що це за бачення?

Про це повідомляє Likбез. Історичний Фронт.

 

Голодомор – одна з найбільш досліджених тем в історії України, їй присвячено десятки тисяч праць. Дослідники вже з’ясували обставини, висловили обґрунтовані пояснення причин та проаналізували наслідки цього злочину комуністичного режиму. Однак осмислення Голодомору далеке від свого завершення.

Наразі існує чимало дискусійних питань, а також різного роду міфів чи просто неточностей, які є частиною публічної розповіді про Голодомор. Увага лектора і, відповідно, тематика дискусії, буде зосереджена навколо трьох характерних проблем сучасного публічного дискурсу про Голодомор, які потребують уваги та вирішення:

Термінологія

Верифікація

Деполітизація

Зокрема, в українському суспільстві досягнуто консенсусу у принциповій оцінці Голодомору як геноциду Українського народу. Однак в питанні змістовного навантаження терміну "Голодомор-геноцид", одностайності немає. Існує найменше три бачення цієї дефініції, у яких різняться погляди на хронологію та сукупність дій комуністичної влади, що підпадають під визначення "геноцид".

Що це за бачення? Які аргументи на користь кожного із них? Що таке верифікація і навіщо вона потрібна? В чому проявляється і якою є шкода від політизації проблеми? На ці та інші питання можна почути відповідь і подискутувати на лекції Геннадій Єфіменко, к.і.н., старшого наукового співробітника Інституту історії України НАН України.

Захід відбудеться в рамках проекту "LIKБЕЗ. Уроки історії"

Час: 17 листопада, субота, 14.00

Місце: Національний музей історії України, вул. Володимирська, 2, 4 поверх.

Вхід за музейним квитком вартістю 10 грн.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Генерал-хорунжий Юрко Тютюнник. «Народження моє припало на самісінький Великдень…»

На Великдень, 20 квітня 1891 року народився майбутній член Центральної Ради, український військовий діяч, повстанський отаман, командувач Другим зимовим походом генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігаються унікальні документи про його життя і діяльність, особисте листування, рукопис книги "Зимовий похід 1919–1920 рр.", а також світлини, які досі ще не публікувалися.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!