Український історик Сергій Плохій отримав британську премію за роботу «Чорнобиль: історія трагедії»

Український та американський історик, професор української історії в Гарвардському університеті Сергій Плохій виграв британську премію Бейлі Ґіффорда за свою роботу «Чорнобиль: історія трагедії».

Про це повідомляє Громадське з посиланням на The Guardian.

 Сергій Плохій. Фото: НВ

Сергій Плохій отримав нагороду розміром в 30 тисяч фунтів стерлінгів (понад 38 тисяч доларів США) за свою роботу про Чорнобильську катастрофу 1986 року.

Науковець виріс менш ніж за 500 км вниз за течією від пошкодженого реактора, і зрештою знайшов ознаки впливу радіації на свою щитовидну залозу. На початку своєї книги він пише: "Чим більше часу минає від катастрофи, тим більше вона стає схожою на міф — і тим важче стає зрозуміти її реальні витоки та наслідки".

В своїй роботі "Чорнобиль: історія трагедії" він розповідає про те, що призвело до найгіршої ядерної катастрофи в історії. Переказує історії пожежних, вчених, солдатів, інженерів та міліціонерів, які працювали 26 квітня 1986 року.

"Це історія жахів — про політичний цинізм і наукове незнання, в якій світ врятував лише героїзм і удача … Це своєрідна біблійна книга, невідчепна. І у ній страшні уроки для світу, – сказала голова суддів премії Феймметта Рокко. — В основі ціє роботи — розпачливі історії про героїзм — пожежних, людей, яких відправили зачиняти двері реактора, лікарів, солдатів".

Переможця обирали серед 247 книг.

Довідка. Британську премію Бейлі Ґіффорда (колишня премія Семюеля Джонсона) серед нон-фікшн книг написаних англійською вручають щорічно з 1999 року.

Читайте також:

"Убивство у Мюнхені". Уривки з документального бестселера

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.