Спецпроект

У Києві презентували «Енциклопедію Голодомору»

12 листопада 2018 р. в Національному музеї «Меморіал жертв Голодомору» презентували науково-меморіальне видання «Енциклопедія Голодомору», автором якого є доктор історичних наук, професор Василь Марочко.

Про це йдеться на сайті Музею.

 Василь Марочко

Фото: Національний музей "Меморіал жертв Голодомору"

 

"Енциклопедія ввібрала основні події і явища, узагальнила історіографічні та меморіальні практики. Її завдання – інформувати прийдешні покоління про Голодомор в Україні, не переконувати опонентів, відвертих нігілістів, а правдиво подавати історичні факти, нагадувати про вічні цінності християнського милосердя.

Однотомне видання "Енциклопедії Голодомору" не вичерпує тему людського горя, завданого українському народу, змісту і трагедійності самого історичного явища. Автор сподівається на появу регіональних енциклопедичних видань, які стосувалися б кожного району і села, що опинилися в 1932–1933 рр. в епіцентрі Голодомору", – зазначається в передмові до книги.

У презентації взяли участь Міністр культури України Євген Нищук, генеральний директор Національного музею "Меморіал жертв Голодомору" Олеся Стасюк, автор Енциклопедії, доктор історичних наук, професор Василь Марочко, народний художник України Валерій Франчук, заступник голови Ради Асоціації дослідників голодоморів в Україні Олександр Ушинський.

""Енциклопедія Голодомору" – це результат 30-літньої праці, а особливо останніх семи років роботи над книгою. Це унікальне видання доктора історичних Василя Івановича Марочка", – зазначила генеральний директор "Меморіалу жертв Голодомору" Олеся Стасюк.

"Ця книга є одним із каменів для будівництва другої черги музею-меморіалу, яке нещодавно розпочалося. Можна сказати, це інтелектуальний камінчик. Ми маємо зібрати усі камінці і принести їх до нашої "стіни пам’яті"", –наголосив автор енциклопедії Василь Марочко.  

Видання презентовано в рамках відзначення 85-тих роковин Голодомору-геноциду.

Читайте також:

85-ті роковини Голодомору 1932-1933 рр. ПЛАН ЗАХОДІВ

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.