АНОНС: Лекція: ЗУНР у контексті антибільшовицької боротьби 1918–1923 рр.

З нагоди сторіччя із дня проголошення ЗУНР у Львові відбудеться відкрита лекція кандидатки історичних наук Ганни Тички на тему: "Аntemurale: ЗУНР у контексті антибільшовицької боротьби 1918–1923рр".

Про це повідомляє прес-служба Національного музею-меморіалу "Тюрма на Лонцького".

 

Дослідниця ознайомить із створенням та діяльністю ЗУНР у контексті міжнародних подій 1918–1923 рр. та роллю української республіки в антибільшовицькому протистоянні.

Історикиня розповість історію ідеї "форпосту Європи" та її актуалізацію в період польсько-української війни. Окрему увагу буде звернуто на поляризацію суспільної думки, зокрема про відмінності між польськими та українськими уявленнями про приналежність Галичини у контексті боротьби проти більшовицької загрози.

Ганна-Меланія Тичка проаналізує державницькі концепції Степана Томашівського та його бачення української галицької держави як "форпосту Європи проти східних варварів".

Довідково. Ганна-Меланія Тичка закінчила історичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка. У 2018 р. здобула науковий ступінь кандидата історичних наук, є авторкою наукових публікацій з історії ХХ століття.

Час: 16 листопада, п’ятниця, 16.00

Місце: Національний музей-меморіал "Тюрма на Лонцького", вул. Степана Бандери, 1 (вхід із вул. К. Брюллова)

Вхід до музею та на захід – вільний!

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.