АНОНС: Лекція: ЗУНР у контексті антибільшовицької боротьби 1918–1923 рр.

З нагоди сторіччя із дня проголошення ЗУНР у Львові відбудеться відкрита лекція кандидатки історичних наук Ганни Тички на тему: "Аntemurale: ЗУНР у контексті антибільшовицької боротьби 1918–1923рр".

Про це повідомляє прес-служба Національного музею-меморіалу "Тюрма на Лонцького".

 

Дослідниця ознайомить із створенням та діяльністю ЗУНР у контексті міжнародних подій 1918–1923 рр. та роллю української республіки в антибільшовицькому протистоянні.

Історикиня розповість історію ідеї "форпосту Європи" та її актуалізацію в період польсько-української війни. Окрему увагу буде звернуто на поляризацію суспільної думки, зокрема про відмінності між польськими та українськими уявленнями про приналежність Галичини у контексті боротьби проти більшовицької загрози.

Ганна-Меланія Тичка проаналізує державницькі концепції Степана Томашівського та його бачення української галицької держави як "форпосту Європи проти східних варварів".

Довідково. Ганна-Меланія Тичка закінчила історичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка. У 2018 р. здобула науковий ступінь кандидата історичних наук, є авторкою наукових публікацій з історії ХХ століття.

Час: 16 листопада, п’ятниця, 16.00

Місце: Національний музей-меморіал "Тюрма на Лонцького", вул. Степана Бандери, 1 (вхід із вул. К. Брюллова)

Вхід до музею та на захід – вільний!

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.