На Харківщині знайшли підземні ходи з ХVІІ ст. ФОТО

Історичний обʼєкт знайшли випадково – шматок асфальту просто провалися у центрі Змієва під землю. Місцеві історики, які приїхали подивитися, зʼясували, що під дорогою – пустота.

"Разом із хлопцями з військово-патріотичним обʼєднанням "Орієнтир", який працює при музеї, ми обстежили, розкопали. І зʼясувалося, що під дорогою є метрів 10 підземного ходу, а потім він завалений. Але обладнання показує наявність підземних тунелів і далі" - каже директор Зміївського краєзнавчого музею Михайло Саяний – повідомляє Гал-Інфо із посиланням на "Комментарии".

 Фото: "Комментарии"

Система підземних ходів – це спадщина від засновників міста, каже краєзнавець. У центрі Змієва стояла козацька фортеця, побудована у 1656 році.

  Фото: "Комментарии"

"А від неї у чотирьох напрямках йшли складні ходи під землею. У центрі вони окультурені – обкладені цеглою, а вже далі йдуть просто вирубані в глині, на глибині від 3 до 5 метрів від поверхні землі. Ширина таких тунелів – 1,5 м, висота – 2 м", - докладно розповів Саяний.

  Фото: "Комментарии"

Серед землі, якою засипані ходи, місцеві історики знайшли фрагменти старовинної кераміки, битого посуду та майже цілий глечик 19 сторіччя.

  Фото: "Комментарии"

Краєзнавці вже запросили професійних спелеологів та дослідників підземних ходів, чекають на археологів. Михайло Саяний вже 15 років просить місцеву владу дослідити археологічну памʼятку. На його думку, це може зацікавити туристів з усієї країни у майбутньому.

Нагадуємо, що археологи знайшли трипільську піч-лежанку в печері на Тернопільщині.

Інший першотравень. Маївка з шашликами як київська традиція

Як в Києві святкували перше травня за триста років до появи дня міжнародної солідарності трудівників

Прапори УНР у Севастополі: правда, яку намагалися стерти з історії

Крим вже був українським — і ми вже його визволяли. 1918 рік, прапори УНР у Севастополі, добровольці, які ішли в бій із романтикою в серці. Про той забутий тріумф і його значення для сучасної боротьби розповідає історик Сергій Громенко, кандидат історичних наук, автор книги "Забута перемога. Кримська операція Петра Болбочана".

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.