У Єгипті археологи знайшли гробницю з муміфікованими кішками і жуками

Археологи Єгипту заявили, що виявили рідкісну колекцію муміфікованих кішок та жуків-скарабеїв. Також, вченим вдалось відкрити могилу, ймовірно П'ятої династії, яку вони планують дослідити у найближчі тижні.

Муміфіковані жуки та коти були серед артефактів, виявлених у 7 гробницях, знайдених протягом останніх 6 місяців робіт на краю комплексу піраміди Кінга у стародавньому некрополі Саккара – повідомляє Громадське.

 Археолог працює в могилі Хуфу-Імхата, в районі Саккара, Гіза, Єгипет, 10 листопада 2018 року

Фото: EPA-EFE/KHALED ELFIQI

Саккара слугувала некрополем для Мемфіса — столиці стародавнього Єгипту понад два тисячоліття тому.

"Муміфіковані скарабеї — це щось унікальне. Це щось дуже рідкісне, — зазначив секретар Вищої ради стародавніх пам'яток Єгипту Мостафа Вазирі.

"Я ніколи не чув про них раніше", — додав Вазирі.

Крім жуків, археологи виявили десятки мумій кішок, а також позолочених котячих статуй, у тому числі бронзову статую, присвячену богині-кішці — Бастет.

Команда науковців також знайшла розписану дерев'яну кобру і крокодилячі саркофаги, колекцію позолочених статуй із зображенням тварин, а також амулети.

Крім того, археологи заявляють, що ймовірно відшукали гробницю П'ятої династії. Під час підготовки місця для ознайомлення з останніми відкриттями, вони виявили двері іншої могили, яка залишається наразі закритою.

Нагадуємо, що археологи знайшли трипільську піч-лежанку в печері на Тернопільщині.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.