Відтепер онлайн невідомі фото Української Галицької Армії

100 років тому вояки Української Галицької армії зробили світлини, які донедавна зберігалися в архіві під грифом «Секретно». Віднині ці фото доступні онлайн.

Майже чотири десятки невідомих та маловідомих фотографій УГА сьогодні оприлюднили Центр досліджень визвольного руху та Архів СБУ.

 Фотографія групи підстаршин УГА на інтернуванні в ЧСР

Фото: Електронний архів українського визвольного руху

У ніч на 1 листопада 1918 року українські військові зайняли найважливіші установи Львова, включаючи будівлі губернаторства, муніципалітету, поліції і військові казарми. На ратуші вивісили синьо-жовто прапор, проголосивши у місті владу Української Національної Ради.

Так 100 років тому починалася Українська революція на землях Західної України. Незабаром було проголошено утворення Західноукраїнської Народної Республіки, а за цим і створення власного війська, щоб самостійність і незалежність цієї республіки боронити.

Галицька, Українська Галицька, а короткий період навіть і Червона Українська Галицька армія — це було військо, що стало спочатку в обороні новоствореної держави, а згодом пліч-о-пліч із своїми побратимами боронило незалежність УНР. Багато його вояків, після поразки у визвольній війні, опинилися в таборах інтернованих на території Польщі та Чехословацької Республіки, де не покидали ідеї боротьби за українську самостійність.

Чимало вояків УГА не були етнічними українцями. Молоде військо мало потребу у кваліфікованих офіцерах, та інших спеціалістах.

Автори більшості мемуарів УГА із вдячністю пригадують і австрійців-штабістів, і євреїв-лікарів, і росіян-авіаторів, і всіх інших "чужинських" військовослужбовців УГА. Всі вони воювали за Україну. У складі УГА вони виступили проти супротивників новопроголошеної української незалежності — Польщі, "червоної" і "білої" Росії.

"Колекція світлин, яку ми сьогодні оприлюднюємо — це 37 фото УГА періоду їхнього інтернування у Чехословаччині. Фотографії належали старшині цього війська, чехові Ріхарду Ярому, який згодом став також і діячем ОУН.

Радянська спецслужба проводила ряд оперативно-розшукових заходів після Другої світової війни, щоб затримати Ярого. Під час однієї із таких операцій вони захопили велику колекцію фотографій, в його помешканні в Австрії. Саме серед них були й ці фото", — коментує директор архіву СБУ Андрій Когут.

Велику допомогу із ідентифікацією та розпізнаванням цих фото Центру досліджень визвольного руху надав дослідник УГА Сергій Перепічка:

"Мав за честь долучитися до розпізнавання унікальних світлин періоду інтернування УГА в ЧСР з оперативно-розшукової справи Ріхарда Ярого. Більшість світлин ніколи і ніде не публікувались і тут побачив їх вперше.

Крім самого сотника Р. Ярого тут є впізнаваними такі відомі особистості, як полковник Гнат Стефанів, генерал Арнольд Вольф, отаман Едмунд Шепарович. Безумовно, опублікування цих світлин є ще одним пазлом для відтворення картини героїчно-трагічної історії УГА в контексті загальної історії України", — розповідає про роботу над колекцією пан Сергій.

З колекцією фотографій вояків УГА Ріхарда Ярого можна ознайомитися за адресою – http://avr.org.ua/index.php/ROZDILY_RES?idUpCat=1387&pc=100&sort=1&fd=date&pv=1

Електронний архів визвольного руху avr.org.ua є сервісом відкритого онлайн доступу до повнотекстових копій архівних матеріалів. Проект реалізується Центром досліджень визвольного руху спільно з Львівським національним університетом імені Івана Франка та Національним музеєм "Тюрма на Лонцького" за участі Архіву СБУ, Українського інституту національної пам’яті та Національного університету "Києво-Могилянська академія". Сьогодні в Е-архіві доступні копії понад 24 500 документів. Місія проекту — робити минуле доступним.

Підготовка та публікація онлайн-колекції фотографій вояків УГА Ріхарда Ярого з Галузевого державного архіву СБУ стала можливою у рамках проекту "Deconstruction. Архіви КҐБ для медіа" завдяки підтримці Посольства Чеської Республіки в Україні, програми Transition, а також Міжнародного Вишеградського фонду спільно з Міністерством закордонних справ Королівства Нідерландів.

Нагадуємо, що в рамках реформи декомунізації, Україна надає вільний для кожного доступ до документів колишньої радянської спецслужби — ЧК-НКВД-КҐБ. Звернутися до архіву можна особисто або написати електронного листа. Це право передбачено Законом України "Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років". Для детального ознайомлення з рекомендаціями щодо пошуку та відповідями на поширені питання рекомендуємо порадник як шукати в архівах "Право на правду".

Про те як прочитувати та працювати з історичними документами комуністичних спецслужб можна ознайомитися у посібнику "Архіви КҐБ для медіа".

Читайте також:

(Не) романтична війна

Проти "Орлят". Українські діти-герої Листопадового чину

На Львівщині встановлюють імена стрільців УГА, що загинули в 1918-1919 роках

"Віроломство генерала Галлера…". Чи був дозвіл на використання "Блакитної армії" проти українців?

"Кропили ворога рясним вогнем". Слідами добровольців-усусусів

Історик Микола Литвин: "Галичани встановили державу за три години"

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.