Командира антикомуністичних партизанів Південної Литви урочисто перепоховали в Вільнюсі. ФОТО

6 жовтня останки командира литовських антикомуністичних партизанів Адольфаса Раманаускаса урочисто перепоховали на Антакальніському кладовищі у столиці Литви Вільнюсі.

Церемонія прощання тривала з 10 години ранку до 20-ї години вечора в костелі Св. Іоаннів Вільнюського університету, передає "Новая газета".

На церемонії була присутня й президент Латвії Даля Грібаускайте. Вона підкреслила, що урочисте перепоховання рештків лідера литовських партизанів стало ще одною нагодою показати світові, що "ми не дозволимо нікому зводити наклеп і очорнювати пам’ять про наших національних героїв".

 Фото: Новая газета
 

Перепоховання Раманаускаса викликало негативну реакцію з боку Російської Федерації. Офіційний представник МЗС РФ Марія Захарова 4 жовтня заявила, що влада Литви намагається представити національними героями тих, хто брав участь у "бандформуваннях" на території Литви в післявоєнні роки.

"Хотіла би нагадати, що судовий вердикт за фактами скоєних ним воєнних злочинів проти неозброєних мирних жителів не має строку давності", — підкреслила Захарова.

 

2018 рік у Литві оголошено роком Адольфаса Раманаускаса-"Ванагаса". Археологи віднайшли останки партизанського командира на недіючому цвинтарі Нашлайчю в мікрорайоні Антакальніс у Вільнюсі.

Викладач учительської семінарії м. Алітус Раманаускас-"Ванагас" (1918—1957) долучився до литовського партизанського антикомуністичного руху в 1945 році.

Адольфас Раманаускас у партизанському однострої. Фото: Wikipedia

Через два роки він очолив Дайнавський партизанський округ, а в 1948-му його призначили командиром партизанів Південної Литви. З 1949 року "Ванагас" став першим заступником голови Союзу боротьби за свободу Литви Йонаса Жямайтіса.

У 1956 році партизанського ватажка з дружиною заарештували радянські органи держбезпеки в м. Каунасі.

Через рік Раманаускаса засудили до смертної кари. У 1990-х роках у незалежній Литві Адольфасу Раманаускасу надали звання бригадного генерала (посмертно).

Як повідомлялося, 5 жовтня в Ланівцях Тернопільської області перепоховали  41-го солдата Армії Української Народної Республіки.

Генерал-хорунжий Юрко Тютюнник. «Народження моє припало на самісінький Великдень…»

На Великдень, 20 квітня 1891 року народився майбутній член Центральної Ради, український військовий діяч, повстанський отаман, командувач Другим зимовим походом генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігаються унікальні документи про його життя і діяльність, особисте листування, рукопис книги "Зимовий похід 1919–1920 рр.", а також світлини, які досі ще не публікувалися.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.