АНОНС: Проект про боротьбу УПА “Проти Голіафа” відкриють в УКРІНФОРМі

Напередодні Дня захисників України вікна інформаційної агенції УКРІНФОРМ прикрасить проект “Проти Голіафа” — про жінок і чоловіків з УПА, які кинули виклик двом тоталітарним режимам.

Про це "Історичній правді" повідомили в Центрі досліджень визвольного руху.

"Завдяки їм на мапі світу зараз є вільна Україна", — такий підсумок боротьби УПА та підпілля ОУН називають автори проекту "Проти Голіафа". Йдеться про вибір та рішення восьми осіб, які мали вплив на історію українського визвольного руху.  

 

"У проекті "Проти Голіафа" згадуємо тих відданих цінностям свободи чоловіків та жінок, хто мав відвагу постати проти обох тиранів. Хто мав силу не схилити перед ними чоло. Хто мав стратегію перемоги і волю її втілити. Хто на шляху до свободи перетнув межу відчаю. Сьогодні ми розповімо про вісім рішень восьми людей. Людей, які творили історію визвольного руху", — говорить історик Володимир Бірчак, керівник академічних програм Центру досліджень визвольного руху.  

Символічним днем створення УПА вважається 14 жовтня 1942 року. Цього ж дня Україна відзначає державне свято День захисників. Саме до цих двох дат організатори приурочили відкриття проекту.

Організатори запрошують до УКРІНФОРМу, щоб дізнатися хто є героями проекту та які рішення вони приймали.

Відкриватимуть виставку керівник академічних програм Центру досліджень визвольного руху Володимир Бірчак, Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович, генеральний директор УКРІНФОРМ Олександр Харченко, керівниця програм Центру досліджень визвольного руху Ярина Ясиневич.

Над проектом працювали: Володимир Бірчак, Володимир В’ятрович, Петро Клим, Катерина Ніколаєнко, Олена Шарговська, Назар Ясиневич, Ярина Ясиневич.

11 жовтня, 11.30

Місце: біля входу в УКРІНФОРМ (Київ, вул. Б. Хмельницького, 8/16).

Організатор: Центр досліджень визвольного руху. Партнери: Українське національне інформаційне агентство УКРІНФОРМ та Український інститут національної пам’яті.

Вхід вільний.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.