АНОНС: Презентація книги "Простір можливостей: Україна в добу заліза та пари".

У чому проявлялася інвестиційна привабливість українських земель вже в ХІХ столітті? Дізнайтеся 9 жовтня на презентації книги "Простір можливостей: Україна в добу заліза та пари".

Друга половина ХІХ ст. стала часом колосальних економічних та соціальних зрушень в Російській імперії. І українські землі виявилися територією для перспективного інвестування. 

Україну тоді знали як південну частину Росії, землі, на яких можна заробляти великі гроші - станом на 1857 рік бізнесмен Ежен Вадон мав 2000 рублів, а вже до 1907 року його сімейний бізнес оцінювався у 160 тис. рублів. 

Це був простір можливостей, в якому себе реалізовували іноземні та місцеві підприємці. 

 

Який же капітал мали такі підриємці як Микола фон Дітмар, Хаїм Каган, брати Томас та Роберт Ельворті? У чому проявлялася інвестиційна привабливість українських земель вже в ХІХ столітті? 

Про все це розкаже Тетяна Водотика на презентації своєї нової книги "Простір можливостей: Україна в добу заліза та пари". 
Видання книги стало можливим завдяки Міністерству інформаційної політики України. Більше про книжкові проекти розкаже керівник книговидавничого напряму при МІП Марія Ліфтерова.

9 жовтня, вівторок, 13.30

Місце: КНУ ім. Т. Шевченка, "Червоний" корпус (Київ, вул. Володимирська 60, ауд. 349).

Організатори: Міністерство інформаційної політики України, історичний факультет КНУ ім. Т. Шевченка, наукове товариство студентів історичного факультету КНУ ім. Т. Шевченка.

Вхід вільний.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.