Польський археолог знайшов раніше невідомі радянські атомні об'єкти. ФОТО

Атомні радянські бази у Польщі не були майстерно замасковані, а на їхній території проживали навіть родини військових з дітьми.

Це вдалося з’ясувати археологу доктору Гжегожу Кяршису, повідомляє "Європейська правда" з посиланням на Onet.pl. Невідомі до тепер елементи радянських баз вдалося виявити завдяки аналізу розвідувальних матеріалів ЦРУ.

Залишки сховища атомних боєголовок у Бжежниці-Колонії. Фото:  Jerzy Undro / PAP

У 1969 році на території Польщі було створено три великі склади ядерної зброї — у Темплеві, Бжежниці-Колонії та Подборську. Їхнім основним елементом було монументальне, вкопане на декілька метрів у землю бетонне укриття, призначене для збереження атомних боєголовок. До початку 1990-их років інформація про них була суворо засекреченою.

"Протягом кількох десятиліть з часу розкриття існування баз ці об'єкти обросли легендами, про них видавалася численна, часто неперевірена інформація, яку я вирішив перевірити", — пояснив науковець.

Наприклад, стверджувалось, що бази були чудово замасковані від шпигунських супутників. Проте аналіз розсекречених зображень американських супутників Corona i HEXAGON засвідчили протилежне — головні елементи баз, а також під’їзні шляхи та вертольотні майданчики — прекрасно видно на супутникових знімках.

Завдяки аерологічному лазерному скануванню дослідник виявив раніше невідомі елементи баз — канави, що оточували усі три об’єкти, а також сховки для автомобілів для транспортування боєголовок. Деякі з них майже непомітні неозброєним оком.

Завдяки цьому методу йому також вдалося відтворити маршрут радянських вартових, які патрулювали засекречені об'єкти.

Дослідник також з’ясував, що на базах військові жили разом із родинами, у них навіть був дитячий садок, а біля будинків розбиті сади та утримувалась худоба.

Як повідомлялося, у Швеції 8-річна дівчинка Сага виявила в озері Відостерн стародавній меч, вік якого становить близько 1,5 тисячі років.

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.