Польський археолог знайшов раніше невідомі радянські атомні об'єкти. ФОТО

Атомні радянські бази у Польщі не були майстерно замасковані, а на їхній території проживали навіть родини військових з дітьми.

Це вдалося з’ясувати археологу доктору Гжегожу Кяршису, повідомляє "Європейська правда" з посиланням на Onet.pl. Невідомі до тепер елементи радянських баз вдалося виявити завдяки аналізу розвідувальних матеріалів ЦРУ.

Залишки сховища атомних боєголовок у Бжежниці-Колонії. Фото:  Jerzy Undro / PAP

У 1969 році на території Польщі було створено три великі склади ядерної зброї — у Темплеві, Бжежниці-Колонії та Подборську. Їхнім основним елементом було монументальне, вкопане на декілька метрів у землю бетонне укриття, призначене для збереження атомних боєголовок. До початку 1990-их років інформація про них була суворо засекреченою.

"Протягом кількох десятиліть з часу розкриття існування баз ці об'єкти обросли легендами, про них видавалася численна, часто неперевірена інформація, яку я вирішив перевірити", — пояснив науковець.

Наприклад, стверджувалось, що бази були чудово замасковані від шпигунських супутників. Проте аналіз розсекречених зображень американських супутників Corona i HEXAGON засвідчили протилежне — головні елементи баз, а також під’їзні шляхи та вертольотні майданчики — прекрасно видно на супутникових знімках.

Завдяки аерологічному лазерному скануванню дослідник виявив раніше невідомі елементи баз — канави, що оточували усі три об’єкти, а також сховки для автомобілів для транспортування боєголовок. Деякі з них майже непомітні неозброєним оком.

Завдяки цьому методу йому також вдалося відтворити маршрут радянських вартових, які патрулювали засекречені об'єкти.

Дослідник також з’ясував, що на базах військові жили разом із родинами, у них навіть був дитячий садок, а біля будинків розбиті сади та утримувалась худоба.

Як повідомлялося, у Швеції 8-річна дівчинка Сага виявила в озері Відостерн стародавній меч, вік якого становить близько 1,5 тисячі років.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.