Як насправді виглядала Нефертіті. ФОТО. ВІДЕО

Вчені за допомогою 3D-сканування відтворили вигляд «Молодої леді» – мумії, яка була виявлена в Долині Царів в кінці ХІХ століття і пізніше була ідентифікована як мати фараона Тутанхамона.

Реконструкцію вигляду стародавньої єгипетської мумії виконали в Університеті Брістоля (University of Bristol), – передає ІА ЗІК.

 Фото із сайту ІА ЗІК

Керував процесом єгиптолог Ейден Додсон (Dr. Aidan Dodson).

Вчені відтворили вигляд так званої "Юної леді" (Younger Lady) – мумії, виявленої ще в позаминулому столітті в Долині Царів. І тепер запевняють: вона і є Нефертіті. Мовляв, дуже схожа обличчям на наявне скульптурне зображення цариці стародавнього Єгипту – знаменитий на весь світ бюст.

Бюст, виточений з вапняку, знайшли німецькі археологи в 1912 році. Керівник їхньої експедиції Людвіг Боршард, із захопленням зазначив у своєму щоденнику: "Описати неможливо, це треба бачити". Знахідка так і залишилася в Німеччині –зберігається в берлінському музеї (Altes Museum).

  Фото із сайту ІА ЗІК

Нефертіті, що в дослівному перекладі означає "Прийдешня красуня" або "Прекрасна прийшла", жила близько 3300 років тому. Була дружиною фараона Ехнатона (Аменхотепа IV) – тобто, як мінімум, мачухою фараону Тутанхамону. А, можливо, навіть і його матір’ю.

Померла Нефертіті в 1334 році до Р.Х., коли їй було від 29 до 38 років. І звичайно ж, була перетворена в мумію. Але мумія пропала безвісти. Вважається, що її місцезнаходження невідоме.

У 1898 році французький археолог Віктор Лоре, який вів розкопки в Долині Царів, розкрив одну зі стін гробниці фараона Ехнатона і проник в бічній склеп. Знайшов там три мумії: дві жіночі по краях і чоловічу між ними.

Особливого інтересу у археологів вони не викликали. Лише в XXI столітті виникли підозри, що якась із них, можливо, належить Нефертіті.

 Фото із сайту ІА ЗІК

 

У 2002 році – британська дослідниця Джоан Флетчер (Joann Fletcher) з Університету Йорка (University of York), зробила рентген мумій. Після чого стала стверджувати: молодша жінка з гробниці Ехнатона – точно Нефертіті. Не без підстав: жінка було високоякісно муміфікована і анатомічно походила по описам на красуню-царицю.

До того ж мумія була лисою – поголеною для носіння особливої перуки. Або шолома. На лобі у неї відбився слід від характерного шкіряного ремінця. У мочці лівого вуха збереглися дві сережки, схожі з тими, які були зображені на деяких портретах Нефертіті.

Трохи пізніше поряд з мумією було знайдено руку, яка відламалася від неї. У руці – щось на зразок скіпетра – атрибута царської влади.

Зовнішність саме цієї "Юної леді" з гробниці Ехнатона і відтворили нині в Університеті Брістоля. Взяли за основу висновки Флетчер, по суті підкріплюючи їх. На жаль, це аж ніяк не означає, що мумія, яка стала основою для реконструкції, і справді Нефертіті. А відтворене обличчя – її обличчя. Хоча деяка схожість і справді є.

На думку скептиків, більш-менш впевнено можна стверджувати лише одне: мумія "Юна леді" належить молодій жінці з королівської сім’ї, яка померла за часів 18-ї династії.

Нагадуємо, що на Прикарпатті нещодавно випадково знайшли крем’яний спис.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.