Як насправді виглядала Нефертіті. ФОТО. ВІДЕО

Вчені за допомогою 3D-сканування відтворили вигляд «Молодої леді» – мумії, яка була виявлена в Долині Царів в кінці ХІХ століття і пізніше була ідентифікована як мати фараона Тутанхамона.

Реконструкцію вигляду стародавньої єгипетської мумії виконали в Університеті Брістоля (University of Bristol), – передає ІА ЗІК.

 Фото із сайту ІА ЗІК

Керував процесом єгиптолог Ейден Додсон (Dr. Aidan Dodson).

Вчені відтворили вигляд так званої "Юної леді" (Younger Lady) – мумії, виявленої ще в позаминулому столітті в Долині Царів. І тепер запевняють: вона і є Нефертіті. Мовляв, дуже схожа обличчям на наявне скульптурне зображення цариці стародавнього Єгипту – знаменитий на весь світ бюст.

Бюст, виточений з вапняку, знайшли німецькі археологи в 1912 році. Керівник їхньої експедиції Людвіг Боршард, із захопленням зазначив у своєму щоденнику: "Описати неможливо, це треба бачити". Знахідка так і залишилася в Німеччині –зберігається в берлінському музеї (Altes Museum).

  Фото із сайту ІА ЗІК

Нефертіті, що в дослівному перекладі означає "Прийдешня красуня" або "Прекрасна прийшла", жила близько 3300 років тому. Була дружиною фараона Ехнатона (Аменхотепа IV) – тобто, як мінімум, мачухою фараону Тутанхамону. А, можливо, навіть і його матір’ю.

Померла Нефертіті в 1334 році до Р.Х., коли їй було від 29 до 38 років. І звичайно ж, була перетворена в мумію. Але мумія пропала безвісти. Вважається, що її місцезнаходження невідоме.

У 1898 році французький археолог Віктор Лоре, який вів розкопки в Долині Царів, розкрив одну зі стін гробниці фараона Ехнатона і проник в бічній склеп. Знайшов там три мумії: дві жіночі по краях і чоловічу між ними.

Особливого інтересу у археологів вони не викликали. Лише в XXI столітті виникли підозри, що якась із них, можливо, належить Нефертіті.

 Фото із сайту ІА ЗІК

 

У 2002 році – британська дослідниця Джоан Флетчер (Joann Fletcher) з Університету Йорка (University of York), зробила рентген мумій. Після чого стала стверджувати: молодша жінка з гробниці Ехнатона – точно Нефертіті. Не без підстав: жінка було високоякісно муміфікована і анатомічно походила по описам на красуню-царицю.

До того ж мумія була лисою – поголеною для носіння особливої перуки. Або шолома. На лобі у неї відбився слід від характерного шкіряного ремінця. У мочці лівого вуха збереглися дві сережки, схожі з тими, які були зображені на деяких портретах Нефертіті.

Трохи пізніше поряд з мумією було знайдено руку, яка відламалася від неї. У руці – щось на зразок скіпетра – атрибута царської влади.

Зовнішність саме цієї "Юної леді" з гробниці Ехнатона і відтворили нині в Університеті Брістоля. Взяли за основу висновки Флетчер, по суті підкріплюючи їх. На жаль, це аж ніяк не означає, що мумія, яка стала основою для реконструкції, і справді Нефертіті. А відтворене обличчя – її обличчя. Хоча деяка схожість і справді є.

На думку скептиків, більш-менш впевнено можна стверджувати лише одне: мумія "Юна леді" належить молодій жінці з королівської сім’ї, яка померла за часів 18-ї династії.

Нагадуємо, що на Прикарпатті нещодавно випадково знайшли крем’яний спис.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.