Фільм «Крути 1918»: прем’єру перенесли

Історичний екшн вийде у широкий прокат 7 лютого 2019 року.

Про це повідомили у прес-службі ДержКіно України.

 

"Спочатку ми планували презентувати фільм на День Збройних Сил України, 6 грудня. Це – важливе свято для нашої країни. Проте є не менш важлива дата – роковини бою під Крутами, – яка припадає на кінець січня і саме якій присвячене наше кіно, – говорить продюсер КРУТИ 1918 Андрій Корнієнко. – Тож ми вирішили, що правильніше за все буде приурочити вихід фільму до днів вшанування пам’яті тих, хто сто років тому захищав нашу країну"

В день роковин бою на станції Крути, 29 січня, відбудеться допрем’єрний показ фільму у Києві, а вже наступного тижня, з 7 лютого, фільм "КРУТИ 1918" вийде у широкий прокат.

Стрічку створено за підтримки ДержКіно України.

Дивіться також:

В Інтернеті опублікували другий трейлер фільму "Крути-1918. Захист".ВІДЕО

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.